Минулими вихідними в Мізано пройшов перший етап сезону найпрестижнішого чемпіонату класу Ф4 – Формули-4 Італії. Серед майже 50 учасників був і українець – Олександр Бондарев. Представник академії команди Ф1 Вільямс Рейсінг проводить другий рік у відкритих колесах.

Після навчального сезону 2025 та домінуючого виступу на Близькому Сході, де він став першим чемпіоном формульної серії з України, Бондарев готувався до боротьби за головний трофей сезону. Однак стартувати так само успішно, як у міжсезонному чемпіонаті, не вдалося. По ходу етапу виникло чимало проблем, які завадили показати високий результат.

Про підсумки етапу та головне – у цьому матеріалі. Очікування перед етапом Українець не приховував своїх амбіцій перед стартом сезону й в усіх інтерв’ю та відео казав, що його ціль – боротьба за титул. В одній з останніх розмов він заявив, що хоче дуже сильно розпочати сезон, аби максимізувати свої шанси на чемпіонство, як це вдалося зробити на початку року в UAE F4.

До того ж минулого року етапи в Мізано були для українця одними з найкращих. Тож очікування та сподівання на високі результати були цілком виправданими. Тренування Олександр також провів на хорошому рівні, завершивши чотири з шести сесій у топ-3.

Проте закріпити темп результатом у кваліфікації не вдалося. Протягом заїзду стан траси покращувався, і Саша тримався в районі другої позиції. Однак наприкінці сесії, коли трек був у найбільш оптимальному стані, Бондарев припустився помилки, що відкинуло його назад відносно тих, хто зміг покращитися.

Як результат – шосте місце у своїй групі. А після завершення кваліфікації другої частини гонщиків та визначення місць на старті відбіркових гонок українець отримав сьому та восьму (згодом сьома перетворилася на шосту після штрафу суперника) позиції. При цьому варто розуміти, що кваліфікація у Формулі-4 відіграє значно більшу роль, ніж, наприклад, у Формулі-1.

Обганяти тут дійсно складно, адже немає таких допоміжних елементів, як DRS чи кнопка Boost, а сама гонка триває лише 25 хвилин + 1 коло. Для порівняння: у Формулі-1 дистанція гонки складає близько 300 кілометрів. На тій самій трасі в Монці пілоти Ф1 проїжджають 53 кола, тоді як у Ф4 за гонку встигають подолати лише приблизно 14–15.

Гонки повернули надію Звісно, кваліфікація вийшла не найкращою, але тим не менш це був не старт із кінця пелотону, хоча й нижче очікувань. Вдалий ривок та невдачі суперників цілком могли дозволити українцю вже з початку гонки повернутися у боротьбу за високі позиції. Так і сталося у першому заїзді.

Після другого повороту Олександр уже їхав третім та протягом кола пресингував пілота на другій позиції, після чого на трасі з’явилася машина безпеки. Після її повернення в бокси гонка відновилася у спокійному темпі – ніхто з лідерів не зміг обігнати один одного, а решта пелотону значно відстала. У підсумку подіумні місця закріпилися саме за тими, хто найкраще стартував.

Тож третє місце Бондарева, яке після штрафу переможця перетворилося у друге, стало чудовим початком та повернуло віру в те, що набирати хороші очки цілком реально. Друга гонка вийшла трохи стриманішою – як підсумок, фініш у топ-5, що також є хорошим результатом. Загалом після обох своїх відбіркових гонок, у яких Саша брав участь, він ішов другим у загальному заліку етапу.

Щоправда, після третьої гонки, яка проходила без участі групи українця, він опустився на четверту позицію. Завдяки цьому Бондарев, звісно ж, пройшов до фінальної гонки етапу, куди за підсумками трьох відбіркових заїздів потрапляють 36 найкращих гонщиків. Стартував українець четвертим, адже позиції визначаються за результативністю протягом усього етапу.

Здавалося б, темп упродовж усього вікенду був. Позиції у двох гонках відігрувалися, а сам Бондарев виглядав щонайменше на рівні лідерів за швидкістю. Місце у кваліфікації ж було наслідком помилки, а не нестачі темпу.

Проте поборотися за перемогу чи бодай за подіум не вдалося. На старті Бондарев зберіг свою позицію, однак уже позаду стався завал, через який на трасу виїхала машина безпеки. Водночас над автодромом почався невеликий дощ, що суттєво ускладнило умови.

Після рестарту Бондарев спочатку пропустив одного із суперників, а згодом почав втрачати темп та поступово опускався вниз по пелотону. Хоча наприкінці ніби все повернулося до ладу, піднятися вище вже не вдалося. У підсумку українець фінішував лише дев’ятим. Перемогу у фіналі здобув Альп Аксой.

Другим став Арі Бансал, а подіум замкнув Давід Вальтер. Як сказав Олександр після етапу: «Складна у нас була фінальна гонка – не було темпу, адже ми не змогли добре підготувати колеса. Перші 10 хвилин йшов невеликий дощ, і нам із цим було дуже складно. А коли шини вийшли на потрібну робочу температуру, вже було пізно набирати темп і боротися за позиції».

Таким чином, за підсумками першого етапу сезону Олександр Бондарев набрав 54 очки та наразі посідає шосте місце в загальному заліку чемпіонату, поступаючись лідеру Альпу Аксою 28 балів. Загалом етап вийшов складним – складнішим, ніж можна було очікувати. Звісно, конкуренція в Італії значно вища, ніж на Близькому Сході, хоча частина суперників усе ж залишилася тією самою.

Поборотися за перемоги не вдалося, а за мірками близькосхідного чемпіонату лише один подіум виглядає скромно. Проте це результат, який дозволив розміститися не так далеко від лідера, а сезон ще дуже довгий. Попереду шість етапів італійського чемпіонату, а це ще 18 гонок.

Звісно, у порівнянні з минулим сезоном результати – небо та земля. Уже за один цей етап, навіть попри дещо змінену систему нарахування очок, Олександр набрав більше балів, ніж за минулу першу половину чемпіонату. Але й різниця у досвіді, очікуваннях та вимогах до самого себе тепер зовсім інша.

Тоді такий результат був би справжнім тріумфом, а нині – нижче потрібного, якщо говорити саме про боротьбу за титул. Втім, немає сумнівів, що швидкість боротися за регулярні місця на подіумі та перемоги в Олександра є. Навіть тут, попри всі фактори, він це демонстрував.

Час же має розставити все по своїх місцях. Новачки усім утерли носа