Старший сержант, командир відділення батальйону безпілотних систем «Роніни» 65-ї окремої механізованої бригади Сергій Жимела пішов захищати країну з першого дня повномасштабного вторгнення, попри серйозні проблеми зі здоров'ям. Його сестра Юлія Расюк закликає українців допомогти вшанувати пам'ять командира на державному рівні, адже мрія його родини — щоб донечка знала: її тато був Героєм не лише для сім'ї, а для всієї України.

Сергій Сергійович Жимела, позивний «Жима», народився 3 жовтня 1993 року. До війни він був звичайною людиною: люблячим сином, турботливим братом і майстром на всі руки. Ще у шестирічному віці він змайстрував справжню велику драбину, яка роками служила їхній родині на рідній Луганщині.

Шлях воїна він обрав за покликом серця. Хоча через травму хребта та проблеми із зорем він мав законне право не служити, Сергій не міг залишатися осторонь. Він казав: «Якщо всі підуть із ЗСУ — то хто тоді буде захищати державу?». За час служби він виявив надзвичайну мужність, пройшов навчання у Великій Британії в межах операції «Interflex» та отримав низку високих нагород.

Серед нагород воїна — «Золотий хрест», «Козацький хрест за бойові заслуги», Відзнака «За збережене життя» та Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Останній бій Сергій віддав 24 листопада 2025 року в селищі Новоданилівка на Запоріжжі. Йому було лише 32 роки.

Вдома на Сергія не дочекалися мати, дружина, сестра та маленька донечка, якій на момент загибелі тата виповнилося лише 8 місяців. Він до останнього подиху залишався вірним своїй присязі та побратимам, яких обіцяв ніколи не кидати.

Наразі триває збір підписів під петицією про присвоєння Сергію Жимелі почесного звання Героя України (посмертно). На сьогодні зібрано лише близько 7 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних. Залишилося 78 днів, і кожен голос має значення.

Ваш підпис — це хвилина часу, яка допоможе зберегти пам'ять про людину, що віддала за наш спокій усе. Перейдіть на сайт Електронних петицій, авторизуйтеся та натисніть кнопку «Підтримати», щоб допомогти родині захисника.