Попри підрив Каховської ГЕС, окуповані території продовжують давати високі врожаї: аналіз супутникових даних

Попри масштабні руйнування інфраструктури та підрив Каховської ГЕС, сільське господарство на окупованих територіях демонструє дивовижну стійкість. Супутникові знімки зафіксували, що посівні площі пшениці в період між 2023 і 2025 роками майже не змінилися, що суперечить очікуванням щодо повного зупинення агровиробництва внаслідок водної кризи.

У червні 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС, що призвело до зникнення водосховища, від якого залежало до 70% зрошувальних площ України. Більшість цих земель розташована в Херсонській області, яка зараз перебуває під окупацією, проте загальна картина врожайності не підтверджує катастрофічних прогнозів.

Аналіз, проведений Texty.org.ua спільно з агротехнологічною компанією OneSoil, виявив, що стабільність забезпечується переважанням озимих сортів пшениці. Ці культури використовують зимові запаси вологи, а критична фаза їх розвитку закінчується до початку літніх посух, коли наслідки підриву ГЕС стають найбільш очевидними.

Ситуація виглядає інакше на окупованій Херсонщині, де відсутність зрошення суттєво вплинула на врожайність. Розрахунки показують, що у 2025 році посівні площі в регіоні зменшилися на близько 22% порівняно з 2023 роком. Найбільше постраждали поля, які раніше залежали від води Каховського магістрального каналу.

Водночас конфігурація бойових дій також відіграла свою роль. Упродовж 2024–2025 років звична лінія фронту зникла, замінившись кілзоною завширшки до 10 кілометрів. Зсув фронту в бік України дозволив відновити обробіток земель у глибшому тилу, зокрема в окупованій Луганській області, де посівні площі суттєво зросли.

Динаміка вирощування соняшнику має свою особливість: тут спостерігається невеликий поступовий спад урожайності, але не настільки драматичний, як у випадку з пшеницею на Херсонщині. У 2023 році на окупованих територіях було засіяно 1,1 млн га соняшнику, а у 2025-му — 0,93 млн га.

Експерти зазначають, що кліматичні умови українського степу не пристосовані для вирощування зернових без зрошення, тому ситуація на Херсонщині є критичною. Проте загальна тенденція свідчить про те, що агресор продовжує використовувати українські ресурси для власних потреб, адаптуючись до нових реалій війни.