Білокуракинська громада провела в останню путь свого захисника Руслана Сичова, який віддав життя за незалежність України. Урочисте прощання та поховання відбулися 5 травня на Алеї Слави на кладовищі в селі Микуличі (Норки) Київської області. Ця трагічна подія об'єднала місцевих жителів у скорботі за втратою одного з найвідданіших захисників рідного краю.

Руслан Сичов народився 16 січня 1979 року в селі Нещеретове на Луганщині, де закінчив школу, а згодом здобув професію тракториста в Білокуракинському аграрному ліцеї. Після строкової служби він оселився в Паньківці Білокуракинської громади, де створив сім'ю. Його життєвий шлях був тісно пов'язаний із захистом Батьківщини, адже ще 30 вересня 2014 року він добровільно став до лав Збройних Сил України.

Військовослужбовець пройшов шлях від учасника антитерористичної операції до досвідченого командира у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Маючи звання старшого сержанта, Руслан Сичов у 2021 році уклав новий контракт із ЗСУ. Повномасштабне вторгнення він зустрів у Ізюмі, де продовжував виконувати бойові завдання з високою відданістю справі.

Загибель героя сталася 19 квітня 2022 року неподалік населеного пункту Велика Комишуваха. За час служби Руслан Сичов не раз був відзначений державними нагородами за мужність і самовідданість. Його смерть стала великою втратою не лише для військових побратимів, а й для всієї громади, яка втратила людину, що завжди була поруч у найважчі часи.

Друзі та знайомі згадують Руслана як спокійну, добру і чуйну людину, яка завжди готова була допомогти. Саме таким він назавжди залишиться в пам'яті всіх, хто мав щастя його знати. Поховання на Алеї Слави стало символом вдячності народу за його незламний дух та самопожертву заради майбутнього України.