Російська сторона двічі офіційно зверталася до України з проханням обміняти двох полонених військових Північної Кореї, захоплених Збройними Силами України в ході бойових дій у Курській області. При цьому, за інформацією Координаційного штабу, Москва не цікавиться іншими іноземними громадянами, які воювали на її боці, і не надсилала жодних запитів щодо їхнього обміну.

Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко. Він наголосив, що в перемовному процесі росіяни демонструють байдужість до інших іноземців, іноді навіть доводиться їх вмовляти забирати своїх громадян. Єдиним винятком стали саме північнокорейські військові, щодо яких фіксувалися запити.

Фото до матеріалу: РФ двічі просила обміняти полонених північнокорейців: деталі від Коордштабу

Охріменко додав, що російська сторона кілька разів уточнювала готовність України передати саме цих полонених. Однак питання можливої передачі військових до Південної Кореї залишається складним з юридичного боку. За міжнародним гуманітарним правом відповідальність за полонених несе держава, яка їх залучила до війни, тобто Росія.

Україна дотримується Женевських конвенцій та принципу non-refoulement, що забороняє примусове повернення військовополоненого, якщо він сам цього не хоче. Тому, якщо не буде знайдено механізму, що відповідає нормам права, полонених можуть утримувати до врегулювання ситуації. Водночас, за наявності відповідного механізму, Україна готова розглянути такий варіант.

Контекст ситуації ускладнюється тим, що Північна Корея направила близько 14 тисяч військових для участі в бойових діях на боці РФ, з яких тисячі загинули. Українська розвідка повідомляла, що ці військові виконують завдання під керівництвом російських офіцерів, беруть участь у стрільбі з артилерії, коригуванні ударів та опануванні безпілотних технологій.

Водночас у січні 2026 року з'явилися дані про різке скорочення постачання зброї з КНДР до Росії, що може свідчити про зміну динаміки співпраці між країнами, попри підписаний у 2024 році договір про стратегічне партнерство.