Наполегливі спроби президента Володимира Зеленського прискорити вступ України до Європейського Союзу посилили напругу у відносинах з європейськими столицями. Видання Financial Times зазначає, що розбіжності у баченні темпів реформ створили новий розкол між Києвом та Брюсселем. Лідери ЄС відмовилися від ідеї миттєвого членства, що викликало розчарування в українській владі.

Франція та Німеччина запропонували поетапний шлях, який передбачає отримання Україною лише символічних переваг та поступовий доступ до механізмів Союзу. За такою сценарієм повноправне членство може відбутися не раніше ніж через десять років після початку переговорів. Українська адміністрація вважає таку пропозицію неприйнятною.

Протягом останніх тижнів Зеленський закликав ЄС бути справедливим і наголосив, що Україні не потрібне символічне членство. Він доручив дипломатам не вступати в дискусії щодо поступового вступу, а говорити виключно про повне членство. Офіційний Київ навіть застеріг від будь-яких обговорень альтернативних сценаріїв.

Під час неформального саміту на Кіпрі лідери ЄС намагалися стримати очікування українського президента, повідомивши йому про реальні труднощі процесу розширення. Незважаючи на це, Зеленський продовжує відстоювати свою максималістську позицію, вірячи, що Брюссель з часом стане реалістичнішим і наблизиться до українських вимог.

Дипломати ЄС зазначили, що реформаторські зусилля України ослабли, особливо у сферах верховенства права та антикорупції. Вони також вказали на прострочені терміни впровадження законодавства, необхідного для ширшого доступу до ринків енергоносіїв та промислових товарів Союзу. Київ також чинить опір підвищенню податків для бізнесу як умову отримання кредиту.

Європейські партнери розуміють тиск, під яким перебуває президент після чотирьох років війни, але наголошують, що розширення має базуватися на заслугах. З припиненням прямої підтримки США та відчуттям відсторонення від мирного процесу, ЄС зараз є найважливішим партнером України, і його позиція залишається незмінною.