Російські спецслужби після початку повномасштабного вторгнення в Україну різко активізували кампанію вбивств та диверсій на території Європи. За інформацією анонімних західних розвідників, зафіксовано щонайменше 191 акт саботажу, підпалів та замахів, спрямованих проти військових-перебіжчиків, російських активістів та іноземних прихильників України.

Кампанія набула таких масштабів, що призвела до низки резонансних подій. У Польщі у 2024 році затримали чоловіка, який готував замах на президента Володимира Зеленського. В Німеччині зірвано плани проти керівника збройної компанії та українського військового, а в Литві зупинено змови проти місцевих прихильників України.

Окремо варто згадати спробу вбивства правозахисника Володимира Осєчкіна у Франції. У квітні 2025 року четверо вихідців з Дагестану стежили за його будинком у Біарріці. Сам Осєчкін зазначив, що завдяки охороні поліції, яку він має з 2022 року, йому вдалося уникнути загибелі.

Литовські прокурори вже висунули звинувачення 13 особам з семи країн, а за останній рік у Європі було затримано або обвинувачено близько 20 осіб. Серед жертв російських спецслужб також є вбивство перебіжчика Максима Кузьмінова в Іспанії у 2024 році.

Спостерігачі порівнюють тактику Москви з отруєнням Сергія Скрипаля у 2018 році, коли Велика Британія та її союзники вислали сотні російських дипломатів. Європейські чиновники наголошують, що навіть успішне зірвання однієї операції не гарантує безпеки, оскільки загроза залишається постійною.

Загострення ситуації змушує європейські країни посилювати обороноздатність та готуватися до можливих випробувань до 2029 року. Міжнародна співпраця та координація дій союзників стають ключовими факторами протидії новим викликам безпеці, які постають перед демократичним світом.