У Росії зростає розчарування від війни проти України, яка вже триває п'ятий рік. Офіційні соціологічні дані свідчать про суттєве падіння рейтингу лідера держави. Це відбувається на тлі невизначеності і зменшення підтримки населення, яке відчуває виснаження від бойових дій. 27 квітня 2026 року цей процес досяг критичної фази, коли суспільство вже не терпить затяжних переговорів.

Державний центр опитувань зафіксував спад схвалення до шістдесят п'яти відсотів. Це найнижчий показник з довоєнного часу. Рейтинг впав на дванадцять з двох десятків відсоткових пунктів за минулий рік, що свідчить про втому суспільства та розчарування в обіцянках влади.

Економічна ситуація в країні погіршується через постійні санкції та високі витрати на війну. Інфляція зростає, а доступ до мережі обмежують під приводом безпеки. Ці обмеження викликають сильне роздратування у громадян, які звикли до високого рівня цифровізації. Економіка скоротилася на 1,8% у перші місяці року.

Бізнес-спільнота виступає проти реалій влади на відкритих форумах. Представники фінансової еліти дорікають уряду за управлінські рішення. Інвестиції стають все менш привабливими для іноземних партнерів, а компанії намагаються повернути борги. Заборгованість перед державою зросла до рекордних показників.

Громадяни порівнюють сучасну ситуацію з часами Другої світової війни. Люди відчувають, що держава втрачає терпіння та ресурси на невдачі. Багато хто стверджує, що війна затягується без конкретних територіальних здобутків, що викликає біль серед населення. Місцеві жителі стверджують, що не бачать кінця конфлікту.

Економічні експерти попереджають про ризики рецесії та подальшого колапсу. Центробанк піднімає ставки, але економіка продовжує слабшати. Накопичені борги держави зростають до рекордних показників, що душить бізнес. Ризики стають все більш реальними для всієї регіональної економіки.

Молодь все частіше відчуває відірваність від реального життя. Цифрові обмеження сприймають як нову залізну завісу. Суспільство стає більш розколеним на різних соціальних групах, що зменшує лояльність до влади. Багато хто відчуває відчай і невизначеність щодо майбутнього.

Водночас експерти зазначають, що режим поки що зберігає контроль. Однак напруження в суспільстві зростає. Наслідки цих внутрішніх процесів можуть вплинути і на сусідні країни, зокрема стосовно нафтової дипломатії та енергетичної стабільності.