Розслідування, що розкрило діяльність рухів опору в окупації, викликало гострий обговорення у суспільстві. Автори підкреслили протиріччя між заявами про безпеку та реальними фактами арештів. Для учасників це означає ризик, а для донорів — запитання щодо використання коштів.

Протоколи безпеки з'явилися навесні 2022 року в Херсоні. Символи руху впізнають по всій окупованій території України. Підтримку надає компанія IN2 з Дубаї.

Ключові кошти надходили від урядів Канади та Великої Британії. Частина фінансування призначалася на підтримку активістів, хоча деталі не відомі. За даними досьє, активістів затримували за підозрою співпраці з окупаційною владою.

Існує історія про 24-річну жінку з Мелітополя, яка зникла після втручання спецслужб. Також знають про кримську татарку Ксенію Світлишину, засуджену до 13 років у Севастополі. Представники руху заперечують факти катувань і загибелі своїх учасників.

Журналісти залучили експерта, який за кілька хвилин визначив геолокацію зйомок. Навіть фотографування символіки не гарантує захист, якщо знають координати. Реєстрація через Telegram-бот без захисту є вкрай ризикованою.

Базові протоколи безпеки не є обов'язковими. Українська дослідниця Ганна Шелест відкинула висновки журналістів, назвавши звіти фейковими. Вона підкреслює, що не несе відповідальності за дії активістів.

Головна редакторка Ольга Руденко поставила під сумнів прозорість співпраці. Фірма посилається на незалежні дослідження, але свідчення протилежні. Партизан Артем Карякін зазначив, що люди не повинні бути інструментом фінансування.

Він передає інформацію роками, не отримуючи нічого, а тепер ризикують за фінанси інших. Військові та колишні партизани наголошують на системному контролі спецслужб. Медійна спільнота закликає до публічної комунікації та звертає увагу на безпекові ризики.

Андрій Діхтяренко наголошує на важливості живих людей у окупації. Анна Овчаренко підкреслює, що не можна знецінювати тих, хто залишається там. Офіційної позиції команд станом на зараз немає.