Розсилання вітальних листівок знову стало актуальним трендом серед української молоді, хоча півтора століття тому ця традиція панувала у всьому світі. Київський колекціонер та філокартист Геннадій Кіркевич пояснює, що нинішня хвиля інтересу зумовлена бажанням людей долучитися до історичного процесу та відчути естетику мистецтва, яке має понад 120 років.

Листівки стали формою комунікації, до якої молодь приділяє багато уваги, особливо під час свят. Ці картки доступні за ціною будь-кому, а їхнє колекціонування або розсилка поштою дозволяє годинами розбиратися в деталях, штемпелях та текстах, відкриваючи новий світ для дослідників.

Історія виникнення поштових листівок пов'язана з великим проривом у комунікації людства. Хоча точне місце народження індивідуальної листівки залишається дискусійним між Британією, Францією та Німеччиною, концепція сформувалася у Пруссії в кінці 1860-х років на тлі франко-пруської війни, коли солдати надсилали додому повідомлення без конвертів.

Перші різдвяні листівки з'явилися у Великій Британії у грудні 1843 року, проте їхній тираж було припинено через гучний хейт суспільства. На картинці художника Джона Хорслі мати пригощала вином маленьку дівчинку, що суперечило високоморальним нормам вікторіанської Англії, але сама ідея згодом була прийнята та поширена по всьому світу.

У Російській імперії та Україні традиція розсилати різдвяні та новорічні поштівки увійшла в моду на початку ХХ століття. Однак відправлення листівки було задоволенням недешевим, а в селах, де більшість людей не вміли писати, ця практика була суто міською традицією для заможних верств населення.

На початку минулого століття на київських та європейських листівках часто зображували символи удачі та багатства, які не завжди були характерні для нашого регіону. Серед них були мухомори, що вважалися приношенням достатку, підкови на щастя, мішки з грошима, а також сажотруси як охоронці домашнього затишку та чистоти.