Восьмий саміт Європейського політичного співтовариства, що відбувся в Єревані, став потужним сигналом про зміну геополітичного балансу на Південному Кавказі. У заході взяли участь 48 лідерів держав і урядів, серед яких був і представник Канади, що підкреслило зростаючий інтерес Заходу до цього регіону.

Європейські політики фактично підтримали курс Вірменії на зближення з ЄС. Це відбувається на тлі поступового відходу Єревана від традиційної співпраці з Росією, яка раніше вважалася ключовим союзником країни. Ще кілька років тому Вірменію було важко уявити як майданчик для таких масштабних зустрічей, адже країна перебувала в затяжному конфлікті з Азербайджаном і сильно залежала від Москви.

Ситуація кардинально змінилася після двох воєн за Нагірний Карабах у 2020 та 2023 роках. Уряд прем'єр-міністра Нікола Пашиняна активізував курс на Європу, формуючи нову зовнішню політику. Влада прагне знизити залежність від Росії та нормалізувати відносини з сусідами, зокрема з Азербайджаном і Туреччиною.

Попри зовнішні успіхи, всередині країни залишається значний опір такому курсу. Частина суспільства та політичних еліт орієнтована на збереження зв'язків із Москвою. Напруженість у відносинах із Росією стала очевидною після візиту Пашиняна до Кремля на початку квітня, коли тон заяв російської сторони показав зростання тиску на Єреван.

Війна Росії проти України суттєво обмежила можливості Москви впливати на інші регіони, що відкрило вікно можливостей для ЄС посилити свою роль на Південному Кавказі. Саміт у Єревані продемонстрував, що регіон поступово стає зоною стратегічного інтересу Європи, а Вірменія — одним із ключових партнерів у цьому процесі.