Санкції проти ексглави Офісу президента Андрія Богдана викликали бурхливу реакцію в українському суспільстві. Користувачі соцмереж, журналісти та політики масово ставлять під сумнів законність та логіку такого рішення. Багато хто наголошує, що офіційна аргументація відсутня, а мотиви можуть бути пов'язані з емоціями президента.

Екснардеп Борислав Береза назвав це наслідком емоційних дій влади, застерігаючи, що подібні помилки можуть призвести до катастрофічних наслідків для держави. Юрист Геннадій Козляковський зазначив, що в чинному законодавстві немає чітких підстав для накладання санкцій на громадян України, які перебувають на території, підконтрольній Україні.

Журналіст Юрій Ніколов іронічно запитав, чому санкції не були накладені на інших високопосадовців, зокрема на Андрія Єрмака чи Андрія Смирнова, які також були пов'язані з витоками інформації. Він нагадав, що перший злив «плівок Міндіча» організував колишній прокурор Станіслав Броневицький, який тепер працює адвокатом Смирнова.

Політтехнолог Володимир Цибулько описав ситуацію як «війну з власною тінню», стверджуючи, що покарання власних творців свідчить про паніку, а не про реформи. Інші експерти, зокрема Данило Мокрик, називають це ознакою режиму «mad king», де рішення приймаються без належного розуміння наслідків.

Віктор Уколов розцінив санкції як розправу за критику, застерігаючи, що така практика може перетворити Україну на «поліцейсько-санкційну державу». Він запитав, хто стане наступною ціллю після Богдана, наводячи список інших публічних осіб, які можуть зазнати тиску.

У контексті «плівок Міндіча» більшість коментаторів наполягають, що там йдеться про чинного голову Офісу президента Андрія Єрмака, а не про Богдана. Офіційних доказів причетності Богдана до проросійської діяльності чи корупції не оприлюднено, що лише підігріває дискусію про політичні мотиви рішення РНБО.