Російські санкційні списки, які офіційно забороняють в'їзд європейським чиновникам, фактично перетворилися на чорні списки цілей для агентів Кремля. Про це заявив фінський євродепутат Міка Аалтола, наголосивши, що Москва використовує ці переліки як інструмент залякування, щоб змусити політиків дотримуватися цензури та уникати гострої критики Росії.

За словами Аалтоли, мета Кремля полягає в тому, щоб створити атмосферу невизначеності, де ніхто не знає, чи не опиниться наступним у списку. Це призводить до самоцензури та пом'якшення позицій європейських політиків щодо російської агресії. Зафіксовано безліч випадків, коли депутати Європарламенту стали мішенями ворожих дій.

Серед зафіксованих інцидентів — розбиті вікна автомобілів, надсилання пропагандистських книг на домашні адреси та найом агентів для переслідування критиків. Деяким депутатам довелося перейти на поліцейський захист. Наприклад, італійська політичиня Піна Пічьєрно стала ціллю після того, як домоглася скасування виступу пропагандиста Володимира Соловйова на державному телебаченні.

Чеський депутат Ондржей Коларж розповів про агресивну кампанію проти себе після демонтажу пам'ятника радянському маршалу Конєву. Йому довелося 20 днів ховатися в конспіративній квартирі поліції через погрози, листи з кулями та білим порошком. Активіст Томаш Здеховський також зазнав психологічного тиску та отримав сотні погроз на смерть за підтримку України.

Аалтола закликав європейську владу отримати детальнішу інформацію про структуру російських чорних списків. Політик вважає, що глибше розуміння механізмів цих списків допоможе знизити невизначеність і протидіяти спробам посіяти страх. Це питання стає ключовим у боротьбі за європейську безпеку та демократичні цінності.