Американські вчені з Каліфорнійського університету довели, що поняття щастя не є універсальним і напряму залежить від культури, в якій живе людина. Результати їхнього дослідження, опубліковані в журналі PLOS One, спростовують думку про єдиний стандарт цього емоційного стану для всього світу.

Традиційні західні дослідження базуються на індивідуалізмі, розглядаючи щастя як результат наполегливої праці та особистих заслуг. Такий підхід, що сформувався під впливом протестантської етики, розглядає успіх як знак божественної благодаті, де головну роль відіграє самоповага та незалежність.

Натомість східні культури, зокрема японська, базуються на колективізмі та гармонії з оточенням. Тут щастя пов'язане не з особистими досягненнями, а з взаємозалежністю, спокоєм та гордістю за свою родину. Ця різниця корениться в релігійних традиціях буддизму, даосизму та конфуціанства.

Для перевірки гіпотези фахівці провели масштабне опитування серед понад 15 тисяч людей із 63 країн світу. У дослідженні взяли участь представники 42 мовних груп, переважно студенти. Результати підтвердили: західна модель ідеально працює для країн Заходу, а східна — для Азії, проте жодна з них не є універсальною для всіх регіонів, наприклад, для країн Африки.

Вчені наголошують, що існують різні моделі сприйняття щастя, і для їхнього вивчення потрібна більш гнучка парадигма. Це відкриття має важливе значення для психології та соціології, адже дозволяє краще зрозуміти емоційний світ людей з різних етносів та культурних середовищ.