Дипломатична напруга між Києвом та Єрусалимом призвела до чергового кроку ізраїльського бізнесу: компанія Dizengoff Trading офіційно заявила про відмову від подальших замовлень на російську пшеницю. Це рішення прийнято на тлі розслідування щодо імпорту зерна, яке Україна кваліфікує як викрадене з окупованих територій.

Згідно з даними, оприлюдненими ізраїльською газетою Haaretz, українська сторона подала скаргу до поліції проти двох імпортерів — Zenziper та Dizengoff Trading. За підрахунками, Dizengoff Trading отримала від російських постачальників близько 43 800 тонн зерна, з яких приблизно 16 500 тонн становила викрадена українська пшениця. Вантаж був завантажений на судна Leonid Pastrikov та Fedor у портах Бердянська та Севастополя, а згодом перевантажений на судно Abinsk, яке розвантажилося в Хайфі 12 квітня.

Попри те, що уряд Ізраїлю спочатку ставився до звинувачень скептично, тиск української сторони дав результат. Раніше компанія Zenziper вже відмовилася від вантажу, і судно вийшло в нейтральні води. Тепер до цього приєдналася Dizengoff Trading, яка зазначила, що не має майбутніх замовлень на російську пшеницю. У компанії підкреслили, що діють відповідно до міжнародних стандартів, але визнали здивування через отриману інформацію.

Ситуація набула гострої форми після того, як міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із різкою критикою, а президент Володимир Зеленський анонсував підготовку санкційного пакету проти причетних до таких оборудок. Ізраїльський міністр закордонних справ Гідеон Саар у відповідь застеріг від публічних конфліктів у соцмережах, проте українська сторона наполягає на необхідності публічних заходів через відсутність адекватної відповіді на офіційні застереження.

Офіс генерального прокурора України вже надіслав запит до влади Ізраїлю з вимогою накласти арешт на судно та вантаж, провести обшук та допитати екіпаж. Українська сторона наполягає на тому, що зерно було незаконно вивезено з закритого порту на тимчасово окупованій території з порушенням міжнародного права. Ізраїльські імпортери називають цю ситуацію «російською пасткою», стверджуючи, що лише невелика частина вантажу надходить із сумнівних джерел.