Тиждень у Сумах запам'ятався чергою вибухів, нестабільним енергопостачанням та дивним настроєм, коли очікування Великодня змішується з реальністю війни. Житель міста спостерігає, як місто намагається жити далі, попри постійні тривоги та відчуття, що безпека — це лише тимчасова ілюзія.

Початок тижня ознаменувався холодною погодою та повідомленнями про відключення води в окремих будинках. Енергосистема, імовірно, зазнала серйозних пошкоджень, що призвело до нових перебоїв, які місцеві жителі називають «тренувальними». Водночас, навіть прості речі, як-от хліб, що зберігається тиждень без псування, стають предметом особливих спостережень та жартів.

Середина тижня принесла розмови про глобальні події, такі як ситуація в Ормузькій протоці, які відволікали від реальності, що відбувається за вікном. Стрілянина та дзижчання дронів стали фоновим шумом, а думки про те, як живеться родичам у Європі, викликають тривогу за їхні домівки в Сумській області.

Субота виявилася дивним контрастом: люди збиралися у черги за пасками та яйцями, водночас обговорюючи поранених та пожежі. Повідомлення про нібито «перемир'я» на півтори доби, яке стосувалося лише житлових будинків, викликало скепсис, адже Сумщина знову опинилася в центрі національних новин через кількість постраждалих цивільних.

Неділя розвіяла ілюзії: сирени пролунали вже за пів години після оголошення про паузу в обстрілах. Місто залишилося майже безлюдним, а в головах мешканців крутилися рядки про бажання, щоб зірка на Кремлі згасла, адже абсурдність ситуації, коли свято змішується з війною, стає все більш нестерпною.