Усе почалося звичайно, на домашній кухні в Яремче, де 14-річна дівчина просто пекла десерти для своїх. Сьогодні Христина Сидоренко виповнилося 20, і за її плечима — не просто солодощі, а справжні арт-об'єкти, які вимагають інженерного розуму та витривалості матеріалів. Її роботи — це шоколадні дракони вагою понад 60 кілограмів, гігантські писанки та витончені піаніно, що більше схожі на інсталяції, ніж на звичайні торти.

Планувати вступ до університету харчових технологій у Києві Христина мала ще в 11 класі, але повномасштабне вторгнення змусило відкласти навчання. Пауза в освіті стала для неї стартом реальної практики. Залишившись у Яремчі, де замовлення були класичними тортами на 1–2 кілограми, вона прийняла важливе рішення: треба чимось виділятися. Від акуратних стандартів вона поступово перейшла до складних форм та конструкцій.

Перший великий виклик став триярусним тортом приблизно на 10 кілограмів, який вона зробила для себе, щоб перевірити свої сили. Торт тріснув з одного боку, але ця невдача дала найважливіше розуміння: не вистачало знань, а не таланту. Після курсів та багатьох спроб вона зрозуміла, що для таких творів недостатньо лише вінчика та шпателя. Потрібні будівельні інструменти, фанера та металеві стрижні.

Однією з найяскравіших робіт став гігантський шоколадний дракон вагою близько 65 кілограмів, поруч із яким стояв замок на 40 кілограмів. Найбільша складність полягала в тому, що конструкція не мала металевого каркасу. Усе трималося фактично на шоколаді, і кожен крил, що важив близько 10 кілограмів, міг зруйнувати всю будівлю при будь-якій помилці. Але конструкція витримала, і результат перевершив очікування.

Не всі історії складаються з першого разу. Так сталося з великою писанкою, яку Христина задумала ще рік тому. Тоді стержень не справився з вагою, і конструкція впала. Але це не стало фіналом. Через рік вона повернулася до ідеї, врахувала всі помилки та змінила конструкцію, і цього разу все вдалося. Це добре показує її підхід: якщо щось не вийшло, це лише частина процесу.

Попри масштаб і вигляд, ці торти мають просту мету — їх їдять. Христина часто дивується, що люди питають, як можна різати такі шедеври, але це ж торт, і він для цього створений. Витрати на одну роботу сягають від 15 до 20 тисяч гривень, і поки що всі ці витрати вона покриває самостійно, сприймаючи це як вклад у розвиток свого блогу та творчості.

Зараз Христина не поспішає відкривати офлайн-кондитерську через нестабільні часи, натомість активно розвиває соцмережі та планує запуск YouTube-каналу. Вона не ставить собі жорстких рамок, але точно знає напрямок, у якому хоче рухатися. Її історія звучить особливо сильно: навіть без ідеальних умов, без чітких гарантій і без готового плану можна створювати щось велике, починаючи з маленької кухні.