Швейцарський науковий центр Agroscope розпочав масштабні польові випробування нової лінії картоплі P49 27, яка демонструє високу стійкість до фітофторозу. Унікальність цього експерименту полягає у використанні цисгенних технологій, що дозволяють отримати стійкий сорт без внесення чужорідної ДНК, що є важливим кроком для сучасної селекції.

Дослідження, санкціоноване Федеральним відомством з охорони довкілля Швейцарії, закладено на захищеному майданчику в Цюриху-Реккенгольці. Мета експерименту — отримати наукову базу для створення сортів, які не містять чужорідних генетичних матеріалів, але при цьому здатні витримувати екстремальні погодні умови та хвороби.

Проблема, яку намагаються вирішити вчені, є гострою для всього світу. За останнє десятиліття близько 1000 швейцарських господарств повністю відмовилися від вирощування картоплі. Основними причинами стали частіші епідемії хвороб, ураження шкідниками, жорсткіші екологічні обмеження на використання пестицидів та зростання частоти екстремальних погодних явищ, таких як спека чи тривала вологість.

У випробуваній лінії використано ген стійкості Rpi-chc1, який походить від дикої картоплі Solanum chacoense. Оскільки ген взято з того самого виду, що й культурна картопля, рослина класифікується як цисгенна. Це дозволяє уникнути проблем, пов'язаних з трансгенними організмами, зберігаючи при цьому бажані ознаки стійкості.

Цей проєкт є частиною міжнародної ініціативи CRISPS, де Agroscope працює разом із партнерами з Нідерландів та Швеції. Вчені планують застосовувати технологію CRISPR-Cas для точного редагування геному, щоб «ремонтувати» гени стійкості або вимикати гени сприйнятливості в популярних сортах, таких як Innovator, Erika та Désirée.

Традиційна селекція часто потребує понад 20 років для виведення нового сорту, що не встигає за швидкими змінами клімату та появою нових патогенів. Нові методи дозволяють досягти результату за кілька років, що є критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки та зниження залежності від хімічного захисту рослин.