Музика іноді не потребує слів, щоб донести думку. Деякі виконавці створили власні мови, щоб виразити те, що за межами звичних граматики. З ХІІ століття до сучасності ми знаємо сім імен, які перетворили фантазію на реальність у піснях.

Гільдеґарда Бінгенська, бенедиктинська абатиса, ще у XII столітті вигадала Lingua Ignota. Ця система складалася з 23 літер і вкривала все: від Бога до комах. Її церковний спів став частиною твору, що вийшло далеко за межі рукописів.

Фото до матеріалу: Сім мов, що не існують: чому легенди музики співали вигаданою лексикою

Французький гурт Magma побудував цілий всесвіт навколо мови планети Kobaïa. Син джазового піаніста Крістіан Вандер створив «чужопланетні склади», що стали основою нового жанру zeuhl. Ця мова допомагала розповісти історію про втечу від хаосу до нового суспільства.

Ірландська співачка Enya у 2005 році створила мову Loxian для альбому Amarantine. Це була не декорація, а система з алфавітом, яка ідеально пасувала до мелодій. Вона дозволила вписати звуки туди, де англійська просто не лягала на лад.

Гурт Sigur Rós пішов шляхом безсловесного вокалу під назвою Hopelandic. Фронтмен Йонсі Біргіссон використав цю мову для альбому, де треки не мали назв. Слухачеві залишалось заповнити цю порожнечу власним розумінням і асоціаціями.

У Cocteau Twins вокал Елізабет Фрейзер сприймали як інопланетну річ. Вона не знала мови, в якій співає, і брала слова з невідоміших джерел через невпевненість. Також Ліза Джеррард називала свій спів «мовою серця» з дитинства. Фанати цінують цю манеру за емоційність, яка не вимагає пояснень у тексті пісень.