Сім років війни: як змінився Зеленський, чому не замінити Єрмака і чи буде нова каденція

Сім років тому, 20 травня 2019 року, Володимир Зеленський готувався до інавгурації як президент на один термін. Сьогодні, у 2026 році, цей «єдиний» термін триває, а війна змінила не лише державу, а й самого лідера. Надії на швидкий мир зникли, а переговори застрягли в глухому куті, що змушує політичні кола готуватися до продовження конфлікту ще на кілька років.

Головною перешкодою для миру залишається територіальне питання, зокрема Донбас. Україна чітко донесла до Москви та Вашингтона свою позицію: жодних територіальних поступок не буде. Американські дипломати, які планували візити, зіткнулися з незрозумінням української твердості, що призвело до тимчасової паузи в активних переговорах. Росія ж, не досягнувши своїх цілей, продовжує тиснути на енергетичну інфраструктуру.

Стратегія Києва залишається незмінною: війна на виснаження. План полягає в тому, щоб зміцнювати власні сили та послаблювати ворога до моменту, коли Росія втратить економічну можливість продовжувати бойові дії. Війна в Ірані та зростання цін на нафту лише частково компенсували дефіцити агресора, але не вирішили його фундаментальних проблем. Україна, у свою чергу, активно використовує свої можливості для ударів по російських НПЗ, щоб не дати ворогу заробити на конфлікті.

У внутрішній політиці відбулися суттєві зміни. Після відставки Андрія Єрмака його місце не зайняв жоден єдиний наступник, що зробило Зеленського більш самотнім у прийнятті рішень. Кирило Буданов, який очолив Офіс президента, зберігає певну самостійність, що іноді викликає чутки про його можливу відставку через необхідність абсолютної лояльності. Натомість президент більше покладається на функціональних заступників та «стару гвардію» парламенту.

Оборонний сектор залишається пріоритетом номер один, особливо питання ППО та мобілізації. У червні очікується підвищення виплат військовим та розширення контрактної служби, щоб зменшити навантаження на мобілізаційну систему. Економічні та політичні питання, хоч і важливі, відходять на другий план, поступаючись місцем безпосереднім викликам фронту та енергетики.

Щодо майбутнього, думки експертів розходяться. Деякі вважають, що Зеленський може піти на нові вибори, якщо війна закінчиться, а вступ до ЄС стане компенсацією за втрачені території. Інші стверджують, що він вже прийняв рішення про боротьбу за другу каденцію, оскільки його бачать у ролі ключового дипломата та лідера нації. Поки що ж, президент залишається на своєму посту, керуючи державою в умовах триваючої війни.