Росія продовжує інтенсивно атакувати українську критичну інфраструктуру, не вичерпуючи при цьому власні арсенали. Замість того, щоб розпорошувати запаси, Москва суттєво розширює виробничі потужності військово-промислового комплексу, що дозволяє їй швидко поповнювати втрати та підтримувати високий рівень ракетного озброєння.

За даними Головного управління розвідки, станом на середину квітня 2026 року РФ мала до 200 балістичних ракет «Іскандер-М» та близько 110 крилатих ракет «Іскандер-К». Також у розпорядженні ворога перебуває до 100 гіперзвукових ракет «Кинджал» та близько 10 одиниць новітніх балістичних ракет середньої дальності «Орєшнік».

Значні запаси мають і інші типи озброєння: до 460 крилатих ракет «Калібр», до 690 ракет «Онікс», до 120 ракет X-101 для стратегічних бомбардувальників та до 350 ракет X-22/32. Особливу загрозу становлять до 230 гіперзвукових протикорабельних ракет «Циркон» та до 50 північнокорейських ракет KN-23.

Російська промисловість демонструє зростання темпів випуску. За місяць заводи можуть виробляти до 60 ракет «Іскандер-М», до 70 ракет X-101 та до 25 ракет «Калібр». Однак темпи виробництва деяких складних систем, таких як «Циркон» чи «Онікс», залишаються нижчими за очікування розвідки, хоча й зростають порівняно з минулим роком.

Варто зазначити, що ситуація з запасами динамічно змінюється. Наприклад, кількість ракет «Кинджал» у грудні 2025 року оцінювалася нижче, ніж у квітні 2026-го. Водночас виробництво ударних ракет для ЗРС С-300ПМ/С-400 та керованих авіаційних боєприпасів також демонструє позитивну динаміку.

Для забезпечення безперервності виробництва Росія переносить ракетні заводи вглиб країни, облаштовуючи їх у віддалених регіонах Сибіру та Уралу. Це робить їх менш вразливими до українських ударів, але не зупиняє процес накопичення ракетного потенціалу, який загрожує безпеці України.