Для оцінки реального впливу ударів по російських нафтопереробних заводах на економіку РФ потрібно зіставити макроекономічні показники країни з операційними результатами конкретних підприємств. Аналіз показує, що для прямого вирахування 1% з річного ВВП Росії потрібно повністю вивести з ладу близько 13–15 великих НПЗ рівня Туапсинського заводу.

Станом на 2026 рік номінальний ВВП Росії оцінюється приблизно у $2,66 трлн, що робить 1% сумою в $26,6 млрд. Туапсинський НПЗ, як потужний експортно-орієнтований актив, генерує річну виручку в межах $5–7 млрд. Однак у ВВП враховується лише додана вартість, тому прямий внесок одного такого заводу оцінюється в $1,5–2,5 млрд.

Важливу роль відіграє не лише пряма вартість заводу, а й логістичне плече та каскадний ефект. Туапсе є унікальним завдяки портовому терміналу, і його зупинка блокує експортний ланцюжок, завдаючи збитків суміжним галузям. Вартість повного відновлення такого об'єкта після серйозних пошкоджень може сягати $5 млрд, що є прямим ударом по капітальних інвестиціях.

Враховуючи, що заводів такого масштабу в Росії всього близько 10–12, зупинка навіть 3–4 таких підприємств одночасно створює критичну загрозу для стабільності енергетичної системи та бюджетних доходів. Реальний вплив на ВВП може бути значно вищим за рахунок дефіциту палива на внутрішньому ринку та втрати валютної виручки.

Підсумовуючи, хоча для прямого вирахування 1% ВВП потрібно вивести з ладу 13–15 великих НПЗ, враховуючи економічні наслідки, зупинка 5–7 таких об'єктів може спричинити аналогічне падіння показників через системну кризу в енергетиці та втрату експортних можливостей.