Справа Стефанії Матвєєвої постає не як історія окремої жінки, а як ілюстрація ширшого явища радянських репресій. Через формальні постанови, розмиті обвинувачення та повний контроль над долею людини, тисячі людей зазнали несправедливих покарань. Історико-культурний заповідник наголошує, що це приклад того, як працювала машина терору у повоєнному СРСР.