Пентагон планує скоротити свій найбільший контингент в Європі, вивівши з Німеччини до п'яти тисяч військовослужбовців. Це рішення стало прямим наслідком загострення відносин між президентом США Дональдом Трампом та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом на тлі суперечок щодо війни в Ірані.

Представник Міністерства оборони США Шон Парнелл підтвердив, що наказ про виведення частин прийшов від міністра оборони Піта Гегсета. Офіційно зазначено, що рішення базується на ретельному аналізі потреб театру воєнних дій, хоча очікується, що процес завершиться протягом наступних шести-дванадцяти місяців.

Трамп, коментуючи плани у Флориді, заявив, що скорочення буде значно масштабнішим, ніж плановані п'ять тисяч осіб. Разом із цим відхилили давній план розгортання в Німеччині батальйону з ракетами «Томагавк» більшої дальності, який мав бути впроваджений за часів адміністрації Джо Байдена.

Американські законодавці, зокрема сенатор Роджер Вікер та конгресмен Майк Роджерс, висловили глибоке занепокоєння. Вони закликали не передчасно скорочувати присутність у Європі, а передислокувати сили на схід, попереджаючи, що такі кроки послаблять стримуючий фактор проти Росії.

Реакція в регіоні була різкою. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск назвав цю тенденцію катастрофічною, наголосивши, що найвеличезнішою загрозою для НАТО є внутрішня дезінтеграція альянсу. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також підкреслив необхідність для європейців брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.

Суперечка між Вашингтоном та Берліном почалася після того, як Трамп різко розкритикував Мерца за слова про те, що іранська сторона «принизила» США. Американський президент звинуватив німецького лідера у невмінні керувати країною та критикував його за економічні та енергетичні проблеми, що призвело до загострення дипломатичної ситуації.

На даний момент у Німеччині дислоковано понад 36 тисяч американських військових, що є найбільшим контингентом у Європі. Трамп також зазначив, що розглядає можливість скорочення присутності в Італії та Іспанії, звинувачуючи ці країни у відмові від участі в операціях, таких як відновлення роботи Ормузької протоки.