Арктичний морський лід не тане так швидко, як це відбувалося у попередні десятиліття. Дослідники з Гонконгського університету науки і технологій виявили, що після рекордного мінімуму 2012 року темпи зникнення льоду різко впали. Це не означає, що глобальне потепління зупинилося, а лише що природні атмосферні процеси тимчасово стримують цю тенденцію.

Ключовою причиною зміни ситуації стала Північноатлантична осциляція, яка перейшла у позитивну фазу. Таке положення посилює західні вітри та утримує холодні повітряні маси над Північним полюсом. У результаті втрати льоду скоротилися з 11,3 відсотка за десятиліття до незначних 0,4 відсотка.

Вчені пояснюють, що в минулому негативна фаза осциляції сприяла нагріванню Арктики та прискоренню танення. Зараз зворотний процес створює ілюзію стабілізації льодового покриву. Однак науковці наголошують, що це явище є лише короткочасним зупинкою.

Прогнози вказують на те, що позитивна фаза може тривати до 2030–2040 років. Після цього очікується новий етап швидкого скорочення льоду, який неминуче призведе до серйозних кліматичних криз. Без суттєвого скорочення викидів парникових газів наслідки глобального потепління залишатимуться критичними.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, підкреслює вразливість Арктики. Тимчасове уповільнення танення не спростовує реальність кліматичних змін, а лише відтерміновує їхні наслідки для всього планети.