Президент США Дональд Трамп вирішив не звертатися до Конгресу за дозвілом на продовження бойових дій проти Ірану. Глава Білого дому вважає обмеження своїх воєнних повноважень повністю неконституційними та посилається на системні порушення попередніх адміністрацій. Попри завершення критичного 60-денного терміну, коли законодавці повинні були ухвалити рішення про продовження конфлікту, війська залишаються на місцях.

Згідно з Резолюцією про воєнні повноваження 1973 року, ухваленою ще за часів Річарда Ніксона, використання армії має припинитися, якщо Конгрес не підтримає подальші дії. Цей закон був створений для запобігання нескінченним війнам, подібним до тих, що відбувалися у В'єтнамі. Проте Трамп стверджує, що ця резолюція десятиліттями ігнорувалася його колегами.

Адміністрація президента знайшла юридичну лазівку, стверджуючи, що годинник зупинився з моменту набрання чинності поточним припиненням вогню. Міністр оборони Піт Гегсет та сам Трамп наполягають на тому, що дедлайн заморожений, що викликало гостру дискусію серед юристів та політиків щодо тлумачення закону.

Історія США демонструє різні підходи до цього питання. Якщо Рональд Рейган та Джордж Буш-старший отримували схвалення Конгресу для операцій у Лівані та Південній Азії, то Білл Клінтон бомбив Косово понад 78 днів без дозволу. Барак Обама також воював у Лівії, кваліфікуючи це як не бойові дії.

Політологи та наукова спільнота висловлюють занепокоєння через створення небезпечного прецеденту. Професор Девід Шульц наголошує, що порушення закону іншими президентами не виправдовує дій Трампа, оскільки це змушує країну воювати без підтримки законодавчої влади.

Трамп порівнює поточний конфлікт із затяжними війнами минулого, наголошуючи на його короткості. Однак вихід із ситуації навколо Ормузької протоки та ядерної програми Ірану досі не знайдений, що залишає світ у стані невизначеності.