Трамп як фіча, останнє немовля Чорнобиля та казки Залужного: головні теми цього тижня

Тиждень, що минає, став важким для всієї країни. Навіть на тлі чотирирічного досвіду повномасштабного вторгнення стрілянина у Києві 18 квітня, внаслідок якої загинули семеро людей, приголомшила суспільство. Схожі випадки в історії України можна порахувати пальцями однієї руки, але цього разу в Києві трагедія не обійшлася без дискусій про легалізацію вогнепальної зброї та дії поліції. У дискусії російське питання опинилося на останньому місці, тоді як суспільство цікавило, як стрілець пройшов перевірки та чи дійсно патрульні втекли, покинувши поранену дитину.

Найбільш відверто на бік патрульних став запрошений гість токшоу «Новий відлік» — президент Талліннського клубу практичної стрільби Дмітрій Удрас. Він зазначив, що поліціянти зробили правильно, оскільки не знали кількості нападників, звідки стрілянина та які сектори обстрілу. Єдине правильне рішення було втекти та викликати допомогу, адже залишатися на місці могло бути смертельно небезпечно. Точку у цій історії токшоу не поставило, але суспільство буде з'ясовувати це ще довго, зокрема й у суді.

Паралельно з цими подіями у неділю 26 квітня виповнювалося 40 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС. На цьому тлі виділялася історія, яку розповіла журналістка Марічка Падалко. Вона знайшла останню дитину, яка народилася у Чорнобилі — хлопчик з'явився на світ у ніч проти 26 квітня 1986 року. Історія головного героя виявилася дивним чином пов'язана з особистою історією авторки каналу та її чоловіка Єгора Соболєва.

Згодом родина журналістки познайомилася з першою дружиною рідного батька Єгора Соболева. З'ясувалося, що у ніч аварії у чорнобильській лікарні народився хлопчик. Мати хлопця згадала, що залишалася з немовлям у Чорнобилі ще аж чотири дні, а її старшу маленьку дитину бабуся водила забрудненими вулицями без попереджень від влади. Це нагадало про те, що багато забруднених радіацією речей із зони відчуження врешті решт опинилися в інших українських містах і селах.

Поза межами двох головних тем ютуб цього тижня запропонував багато цікавого. На каналі Київської школи державного управління вийшло відео зустрічі колишнього головнокомандувача ЗСУ, а сьогодні посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Спілкування відбувалося онлайн, де Залужний розпочав із компліментів студентам, але на політичні питання ставився категорично. Він зазначив, що нікому не дає права використовувати своє прізвище для рейтингів і не побажав ворогу опинитися знову в системі управління державою.

Надзвичайна і повноважна посолка Лана Зеркаль, яка поспілкувалася з журналісткою, навпаки, була максимально конкретна. Вона заявила, що Трамп — це не баг, це фіча, адже своєю агресивною зовнішньою політикою змусив Європу усвідомити власну відповідальність за безпеку на континенті. Дипломатка зробила припущення, що наближення виборів у США не вплине на політику Трампа, оскільки він не переймається результатами республіканців на цих виборах і приймає свої власні законодавчі акти.

Також у фокусі опинився народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк, який у своєму телеграм- і ютуб-каналі публікує інсайди та розслідування. Політичний оглядач Данило Мокрик розпитав депутата про те, звідки той бере інформацію та чи вважає свій ютуб-канал політичним проєктом. Нардеп називає свою медійну діяльність не журналістикою, а способом впливати на процеси та не приховує намірів продовжувати політичну кар'єру.

Наостанок згадамо черговий незвичний тревел Раміни, який вийшов ще минулого тижня, але продовжує панувати у ютубі. Блогерка відвідала жіночу колонію для держзрадниць і колаборанток, де спілкувалася з засудженими за держзраду. Неочевидний висновок — Раміна заслуговує на медаль за витримку, адже спілкуватися з зрадницями, які хором співають, що не вважають Росію ворогом, це задача не для слабких духом.