У невеликих аграрних господарствах тріска може стати ефективною заміною пелетам, якщо ресурс накопичується шляхом розчищення чагарників та посадок. Такий підхід дозволяє зекономити кошти та використати місцеві відходи, проте має свої технічні обмеження.

Заступник генерального директора СТОВ «Цукровик» Павло Пустовойт наголошує, що експериментувати з тріскою варто лише на менш потужних твердопаливних котлах. Для обладнання потужністю понад 5 МВт фахівець радить використовувати виключно якісну пелету, оскільки погане паливо призводить до коксування генераторів та проблем із підтримкою температури.

Якщо ж обрано тріску, господарям доведеться докласти значних зусиль. Для сушіння 300 тонн кукурудзи потрібно спалити близько 9 тонн цього палива, яке займає багато місця. Крім того, процес сепарування тріски перед подачею в теплогенератор є обов'язковим, щоб уникнути засмічення шнеків та зупинок роботи.

Водночас досвід «Галс Агро» показує, що при наявності доступу до природного газу, біогазу чи біометану, використання тріски та пелет для сушіння зерна є цілком допустимим. Головне — чітко розуміти, що робота з тріскою перетворює персонал на кочегарів, тоді як якісна пелета дозволяє автоматизувати процес та уникнути важкої фізичної праці.