Документальний фільм «Терикони» виходить у національний прокат 19 жовтня. Це одна з найочікуваніших кінопрем'єр місяця, яка розповідає про життя дітей у прифронтовій зоні Донбасу. Режисер Тарас Томенко створював стрічку протягом кількох років, щоб показати реальну історію виживання. Фільм є важливим свідченням для цілого покоління, яке не знало мирного часу.

Головна героїня стрічки — 15-річна Настя, яка разом із матір'ю, бабусею та молодшим братом живе на околиці шахтарського містечка Торецьк у Бахмутському районі Донецької області. Їхній будинок було зруйновано російськими снарядами 31 грудня 2015 року, а батька дівчини вбили. Настя майже не ходить до школи, проводить час в інтернеті та задля виживання збирає і здає брухт.

Тарас Томенко народився 6 лютого 1976 року в Києві, де живе й нині. Він закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка та факультет кіно і телебачення Київського університету імені Івана Карпенка-Карого. Свій студентський короткометражний дебют «Бойня» режисер зняв у 1998 році. За другу роботу «Тир» у 2001-му він здобув приз Нью-Йоркської кіношколи на Берлінському кінофестивалі у програмі «Панорама».

Історія створення фільму починається з серпня 2014 року, коли режисер почав знімати хроніку подій на Донбасі. Спочатку він збирав матеріали про добровольців, але згодом зосередився на проблемі дітей війни. Нову героїню Настю Томенко знайшов у 2017 році, коли вчергове поїхав на схід України. Він одразу зрозумів, що дівчина стане центральним персонажем, бо попри трагедію має світло й надію.

Назва фільму має глибокий символічний зміст. Терикони — це гори з відпрацьованої породи, які утворювалися за роки роботи копалень. Цей елемент ландшафту на Донеччині є алегорією доль полишених дітей, для яких війна стала частиною життя. Режисер пояснює, що навіть страждаючи від обстрілів або втрат, ці діти продовжують жити й любити там, де інші гублять будь-яку надію.

Світова прем'єра «Териконів» відбулася 15 лютого 2022 року у конкурсній програмі Generation Kplus на Берлінському кінофестивалі. Українська прем'єра пройшла 4 жовтня 2022-го в межах національного конкурсу Kharkiv MeetDocs у Києві, де стрічка здобула приз журі Спілки кінокритиків України. Того ж місяця картину визнали найкращим документальним фільмом у національному конкурсі Одеського кінофестивалю, який торік проводили у Варшаві.

Кінокритики описують стрічку як сучасну картину зруйнованого Донбасу, де майже кожен кадр — окрема фотографія реалістичної трагедії. Фільм віддзеркалює життя «без можливості», коли війна вкрає дитинство. Це важке, але важливе кіно про повсякдення родини, життя якої нерозривно переплетене з війною. Фільм брала участь у кількох міжнародних кінооглядах та отримала чотири номінації на «Золоту дзиґу».