Середня ціна російської нафти, що слугує орієнтиром для розрахунку податків до бюджету РФ, у квітні 2026 року стрімко зросла до 94,87 долара за барель. Це найвищий рівень за останні 12 років, що свідчить про різке погіршення ситуації на світових енергетичних ринках. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на дані про різке підвищення вартості палива у світі.

Основною причиною такої динаміки стало загострення геополітичної напруги на Близькому Сході, зокрема війна між США та Іраном. Інвестори та ринок відреагували на ризики перебоїв у постачанні нафти з одного з ключових регіонів видобутку, що традиційно викликає миттєве зростання котирувань. Минулого четверга світові ціни на нафту досягли чотирирічного максимуму, перевищивши позначку 126 доларів за барель.

На цьому фоні подорожчала і російська нафта марки Urals. Станом на 1 травня 2026 року вона торгувалася на рівні близько 110,58 долара за барель, тоді як світовий еталон Brent коштував близько 111,10 долара. Така незначна різниця між сортами вказує на високий загальний попит та обмежену пропозицію, оскільки в нормальних умовах Urals зазвичай торгується зі знижкою.

Для російського бюджету нинішній рівень цін має суттєвий фіскальний ефект. Середня розрахункова вартість нафти майже на 36 доларів перевищує показники, закладені у фінансовий план на рік. Це теоретично дозволяє уряду отримувати додаткові ресурси для покриття витрат, адже нафтогазові доходи залишаються ключовим джерелом наповнення скарбниці.

Водночас експерти застерігають, що висока ціна на нафту не гарантує стабільного поліпшення економічної ситуації в довгостроковій перспективі. Залежність від зовнішньої кон’юнктури залишається критичною, а будь-яке різке зниження цін може швидко змінити картину доходів. Структурні проблеми та санкційний тиск продовжують стримувати відновлення економіки РФ навіть у періоди високих котирувань.

Ситуація на нафтовому ринку залишається ключовим фактором впливу як на глобальну економіку, так і на фінансову стабільність Росії. Подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від розвитку геополітичної ситуації та балансу попиту і пропозиції на світових енергетичних ринках.