Туапсе на початку ХХ століття мало інший обличчя, ніж сучасне місто. У 1917 році потужна українська громада переконала місцеву громадськість ухвалити рішення про приєднання до Української Народної Республіки. Цей історичний факт свідчить про те, що українська ідентичність була глибоко закорінена в регіоні ще до розвалу імперії.

За переписом 1897 року майже кожен четвертий мешканець Туапсинського округу говорив українською мовою. Це становило близько 24% від загальної чисельності, що робило українців однією з найбільших етнічних груп після росіян. Багато хто з тих, хто записався російськомовними, насправді були русифікованими українцями, греками чи черкесами.

Під час революції місцеві українці активно організовувалися. У місті виникла «Просвіта» з власним театром, бібліотекою та хором. Українці брали участь у мітингах, де виступали з синьо-жовтими прапорами, і на концертах співали гімн «Ще не вмерла Україна» серед російських водевілів.

30 липня 1917 року делегація з Туапсе, Сочі та Новоросійська брала участь у Українському з'їзді Чорноморської губернії. Там було створено Чорноморську українську раду, яка обрала представників до Центральної Ради в Києві. Депутатами від округу стали Степан Ерастов та інший діяч, які намагалися захистити інтереси регіону.

З листопада 1917 року ситуація різко погіршилася з приходом більшовиків. Вони почали інтригувати в органах влади та протидіяти ідеї приєднання до УНР. Незважаючи на це, українська громада продовжувала чинити опір, навіть відвідавши Туапсе морський міністр УНР Дмитро Антонович.

Конфлікти між червоними та білими військами, а також короткочасна присутність грузинських частин, зробили життя українців надзвичайно важким. У 1918 році більшовики загостилися до громади, вбили її члена Данила Мищенка та зруйнували будинок, де розміщувалася «Просвіта».

Після кількох років боротьби за владу, на початку 1920-х років, совєти остаточно опанували місто. Історія Туапсе нагадує, що український слід у цьому регіоні був значним, хоча й був зламаний жорстокими подіями революційних років.