У Костелі Святого Миколая в Києві відбулася урочиста Літургія, присвячена першій річниці з дня смерті видатного українського письменника-шістдесятника Валерія Шевчука. На богослужіння зібралися рідні, близькі друзі, митці, шанувальники його творчості та небайдужі кияни, які прийшли вшанувати пам'ять автора понад 150 творів.

Про хід заходу розповіла донька письменника, журналістка Юліана Шевчук. Вона подякувала всім, хто прийшов до храму або долучився до молитви дистанційно. Під час служби присутні молилися за упокій душі Валерія Шевчука, згадували його життєвий шлях та духовну спадщину, яку він залишив українському народу.

Урочистості супроводжувалися зворушливими спогадами. Народна артистка України Лариса Кадирова поділилася своїми враженнями про спілкування з письменником. Особливу увагу Юліана Шевчук звернула на символічні знаки, які, на її думку, супроводжували цей день: гуркіт потяга на Байковому цвинтарі під час молитви та незвичний захід сонця у Пущі-Водиці, де письменник проживав останні роки.

Донька письменника зазначила, що творчість Валерія Шевчука може здаватися складною для сучасного читача, проте з часом її глибинний зміст відкриватиметься по-новому. Вона вірить, що закладені в творах «коди» та послання наступним поколінням будуть розгадані, а спадщина автора набуде ще більшого значення.

Завершуючи роздуми, Юліана Шевчук провела символічну паралель між голубами, яких вона побачила біля спаленої війною машини, та прагненням українців до миру. Вона висловила впевненість, що символи миру невдовзі принесуть Україні справедливу та довготривалу перемогу, до якої скеровані всі молитви.

Валерій Шевчук народився у Житомирі та залишився в історії як один із найвизначніших прозаїків другої половини ХХ століття, дослідник української барокової культури та представник покоління шістдесятників. Його творчий доробок продовжує надихати нові покоління читачів та митців.