У Шотландії археологи виявили унікальний артефакт, який свідчить про існування стоматологічної практики ще до появи професії лікаря. У скелеті чоловіка з Абердина дослідники знайшли золоту лігатуру, що з'єднувала його нижні різці. Ця знахідка стала найдавнішим відомим прикладом відновлювальної стоматології в історії країни.

Останки були знайдені під час розкопок у Східній церкві парафії Святого Миколая у 2006 році. Серед кісток близько дев'ятсот осіб дослідники виявили нижню щелепу з дивним металевим елементом. Завдяки радіовуглецевому датуванню встановлено, що чоловік жив у період між 1460 та 1670 роками.

Золотий дріт, виготовлений зі сплаву близько 20 карат, міцно закріплювався навколо зубів. Конструкція виконувала функцію містка для відсутнього зуба та стабілізувала рухливий різець. Аналіз показав, що об'єкт перебував у роті людини значний час до її смерті, а не був встановлений лише для поховання.

Використання дорогого золота свідчить про високий соціальний статус померлого. У той час у місті працювали майстри золотих справ, які мали необхідні навички та доступ до матеріалів. Така процедура була доступною лише заможним верствам населення.

Знахідка має важливе значення для розуміння історії медицини. Вона доводить, що люди намагалися відновлювати зуби та зберігати жувальну функцію ще в епоху Середньовіччя. Окрім практичної користі, здоров'я посмішки впливало на сприйняття людини в суспільстві того часу.