Україна офіційно відмовилася від російської пропозиції про перемир'я на 8-9 травня, яку Москва запропонувала у зв'язку з підготовкою до Дня Перемоги. Високопоставлений український чиновник повідомив, що Київ не має наміру підтримувати режим тиші заради військового параду, оскільки пропозиція сприймається як спроба відвернути увагу від реальних загроз для національної безпеки.

Президент Володимир Зеленський 4 травня оголосив про введення українського перемир'я з 6 травня, яке, за його словами, було порушене Росією 1820 разів до 10:00 6 травня. Оскільки Україна не отримала офіційного звернення від Москви з викладенням умов припинення вогню, вона не бачить сенсу дотримуватися запропонованого режиму тиші.

Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах, назвав таку ініціативу ознакою слабкості та паніки з боку Путіна. Він зазначив, що головне бажання російського лідера — це зрив або провал військового параду, який може надіслати сигнал російському населенню про слабкість президента.

Зеленський підкреслив, що людське життя є набагато ціннішим за будь-які ювілейні урочистості. Він також зазначив, що Україна не відреагувала на звинувачення російського посла Родіона Мірошника щодо ударів по окупованому Криму та Брянській області, оскільки вони не впливають на рішення про відмову від перемир'я.

Міністерство закордонних справ України підтримало позицію президента, наголосивши, що Москва вкотре проігнорувала реалістичний та справедливий заклик до припинення бойових дій. Андрій Сибіга додав, що фальшиві заклики до перемир'я 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією, а Путіна цікавлять лише військово-парадні заходи.

Відмова України від російського перемир'я підкреслює напруженість між двома країнами та продовження військових дій, які не зменшуються незалежно від святкових дат. Історично подібні пропозиції часто використовуються як інструменти для зміцнення внутрішньої політичної позиції, тому українська сторона намагається акцентувати увагу на реальних загрозах для безпеки.