Український документальний фільм «Пересікаючи Окс» увійшов до офіційної програми Cannes Docs, яка проходить у межах Каннського кіноринку Marché du Film. Ця подія стала ще одним вагомим доказом міжнародного визнання українського кінематографу, який продовжує успішно презентувати свої проєкти на найпрестижніших світових майданчиках.

Проєкт відібрали до секції Spotlighted Projects за результатами відкритого конкурсу, організованого Українським інститутом спільно з Каннським кіноринком. Режисеркою стрічки є Світлана Ліщинська, а продюсеркою — Ольга Гібелінда. Проєкт створюється у копродукції України, Швеції та Бельгії і наразі перебуває на ранній стадії виробництва.

Стрічка розповідає історію української режисерки Марини, яка знайомиться з останнім радянським солдатом, що залишив Афганістан. Чоловік зберіг унікальний особистий архів із листами та плівками, що дозволяє героям зануритися у спогади про війну та травматичну спадщину минулого. Через ці матеріали виникає крихкий зв'язок, що дає змогу по-новому поглянути на особисту відповідальність та вплив тоталітарного минулого на сучасність.

Варто зазначити, що фільм вже здобув міжнародне визнання ще до участі в Каннах. У 2026 році проєкт представили на East Doc Platform у Празі, де він отримав нагороду The Docs Up Fund Award. Члени журі відзначили силу та актуальність стрічки, назвавши її потужним висвітленням війни, що глибоко резонує із сучасними конфліктами у світі.

Cannes Docs є індустріальною платформою для документального кіно, яка щороку збирає представників галузі з усього світу. Участь у програмі дає можливість презентувати проєкти міжнародним експертам, знайти партнерів для виробництва та залучити дистриб'юторів. Для українського кіно це важливий крок у розширенні міжнародної видимості та пошуку підтримки для завершення роботи над стрічкою.

Участь «Пересікаючи Окс» у Каннах підкреслює тенденцію, коли українські режисери після початку повномасштабної війни дедалі частіше звертаються до тем пам'яті, травми та досвіду посттоталітарного суспільства. Цей проєкт продовжує цю лінію, поєднуючи український погляд з історією афганської війни та особистим архівом її учасника.