Уряд розкрив деталі щодо майбутнього українського ІТ-сектору в новій Концепції цифрової трансформації. Головне обіцянка: держава не лише збереже податкові пільги для розробників, а й залучить на ринок сотні мільйонів євро через спеціальний механізм «Дія.City Invest». Україна має стати справжньою фабрикою стартапів та одним із ключових технологічних хабів Європи.

Кабінет Міністрів готується офіційно затвердити документ, де окремий великий блок присвячений розвитку ІТ-бізнесу та спецрежиму «Дія.City». Держава планує виростити нових лідерів світового рівня, подібних до GitLab, Grammarly чи MacPaw, які працюють на українському законодавстві.

Уряд поставив перед індустрією амбітні та математично вимірювані цілі на наступні десять років. До 2030 року екосистема має вийти на показник 9 компаній-«єдинорогів», тобто стартапів з ринковою капіталізацією понад 1 мільярд доларів. Разом з цим планують розвивати 500 стартапів на кожен мільйон населення, що в сукупності означає понад 15 тисяч активних технологічних проектів.

Для реалізації таких масштабних планів самих хакатонів недостатньо, потрібні «розумні» гроші. Концепція передбачає запуск нового інструменту «Дія.City Invest», який працюватиме як механізм залучення венчурного капіталу. Держава планує створити до 10 нових венчурних фондів під парасолькою «Дія.City», які сукупно залучать на ринок понад 200 мільйонів євро.

Мета нового інструменту — дати фаундерам доступ до капіталу всередині країни. Це допоможе українським розробникам не реєструвати компанії в офшорах на найперших етапах розвитку, а залишатися в українській юрисдикції. Уряд також обіцяє гарантувати стабільність і прозорість правового режиму, щоб інвестори не боялися раптових змін податкового кодексу.

Концепція розширює розуміння простору «Дія.City» до повноцінної екосистеми, а не просто безпечної гавані. Буде забезпечена інтеграція гравців, таких як Фонд розвитку інновацій, мережа «Дія.Бізнес» та акселератори. Це створить безшовний шлях для стартапу: від ідеї на хакатоні до першого гранту, акселерації та статусу резидента.

Особливо важливим є розвиток hard-tech інфраструктури. Держава обіцяє відкрити інноваційним командам доступ до державних лабораторій, випробувальних баз та просторів для прототипування. Це критично для стартапів у сфері оборонних технологій, робототехніки та розробки апаратного забезпечення, яким потрібні не лише коворкінги, а й верстати та полігони. До 2030 року планується створення щонайменше 100 таких прототипів на базі держлабораторій.