Санкції проти російських нафтових гігантів Лукойл та Роснєфті, хоч і є важливим кроком, не призведуть до миттєвого початку переговорів. Як зазначає експерт Вадим Денисенко, Росія традиційно пристосовується до нових обмежень протягом трьох-чотирьох місяців, і ця ситуація не стане винятком з правила.

Головною відмінністю цього пакету обмежень є поєднання збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткової зміни позиції Індії. Це може зробити санкції значно складнішими для Москви, проте існує суттєве «але», яке може змінити баланс сил.

Індія, схоже, виставила умову: вона готова обходити санкції, якщо Росія погодиться на локалізацію виробництва зенітних ракетних комплексів С-400, а можливо й С-500, на своїй території. До цього моменту Москва категорично виступала проти подібних кроків, і саме від швидкої відповіді на цей запит залежатиме подальша позиція Нью-Делі.

Водночас на ситуацію впливатиме тиск з боку Вашингтона, оскільки в новому світовому порядку маркерами приналежності є джерела закупівлі зброї, а також доступ до штучного інтелекту та ІТ-рішень. Можливості Індії викуповувати надлишки російської нафти, якщо вона зменшить закупівлі, не є безмежними, що створює ризики для Москви.

З великою ймовірністю, протягом 2-4 місяців Росія може зіткнутися з серйозним обвалом нафтових надходжень на рівні мінімум 10-15%. Однак для реалізації цього сценарію має зійтися низка факторів, і навіть у разі їхнього поєднання це не гарантує, що Путін негайно сяде за стіл переговорів.

Поки що ці санкції є відкладеною в часі проблемою, до якої Кремль ставиться відповідно. Путін розуміє, що в певний момент Захід може заявити про неможливість допустити повне приниження Росії, тому очікувати на швидкий кінець війни лише через ці заходи не варто.