Довгий час науковий світ вважав, що всі сучасні люди походять від однієї конкретної групи предків, яка існувала в Африці. Однак нове масштабне генетичне дослідження, результати якого оприлюднили вчені з Університету Каліфорнії в Девісі, ставить під сумнів цю спрощену модель. Замість однієї прямої лінії еволюції виявилася складна мережа з кількох взаємопов'язаних груп, які постійно змішувалися між собою.

Команда дослідників проаналізувала ДНК сучасних африканських народів, зокрема 44 представників народу нама з Південної Африки. Ця унікальна група корінного населення має надзвичайно високу генетичну різноманітність, що дозволило вченим побачити картину переплетених гілок замість одного «сімейного дерева». Аналіз геномів цих людей порівняли з викопними рештками стародавніх представників роду Homo.

Результати виявилися несподіваними: перший серйозний поділ між групами предків стався лише приблизно 120–135 тисяч років тому. Але найцікавіше те, що ще за сотні тисяч років до цього різні популяції Homo вже існували паралельно і активно обмінювалися генами. Це означає, що людство не виникло в одному місці, а сформувалося через постійний рух та контакти кількох груп по всьому континенту.

Раніше вчені намагалися пояснити складність нашої ДНК тим, що Homo sapiens нібито схрещувалися з невідомими «архаїчними» видами людей. Проте нове дослідження показує, що ці особливості можна пояснити інакше — без значного внеску таких популяцій. Генетична різноманітність виникла тому, що предки людини жили в різних регіонах Африки, але залишалися пов'язаними між собою.

Професорка антропології Бренна Хенн, одна з авторок роботи, зазначає, що людство виникло з «слабко структурованого стовбура». Це означає, що групи ранніх людей були географічно віддалені, але не ізольовані. Вони мігрували, зустрічалися та залишалися пов'язаними протягом величезного проміжку часу, що сформувало сучасну людину.

Це дослідження також дає нове розуміння того, якими були люди сотні тисяч років тому. Оскільки групи постійно змішувалися, вони, ймовірно, залишалися схожими зовні та за будовою скелета. На думку вчених, знахідки стародавніх людей з дуже специфічною зовнішністю, наприклад Homo naledi, навряд чи були прямими предками сучасної людини. Справжнє коріння людства — це історія про постійний рух, контакти та взаємодію.

Ці відкриття змінюють наше уявлення про минуле та підкреслюють важливість генетичної різноманітності африканських популяцій для розуміння походження Homo sapiens. Нові дані ДНК та аналіз африканських популяцій демонструють, що еволюція людини була складнішим процесом, ніж вважалося раніше, і що наша спільнота завжди була результатом багатого обміну між різними групами предків.