Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показують, що у 2026 році українці найчастіше святкують Великдень та Різдво. Ці релігійні дати залишаються беззаперечними лідерами, зберігаючи свою актуальність протягом багатьох років. Більшість респондентів, а саме 67% та 66% відповідно, визначають їх як найважливіші події у своєму житті.

На другому місці серед державних дат стоїть День Незалежності України, який обирають 54% громадян. Дуже близьким за популярністю є День захисників і захисниць, на який припадає 53% голосів. Ці свята відображають сучасні пріоритети суспільства та повагу до державності та безпеки.

Значно впала популярність Нового року, який традиційно був пов'язаний із Різдвом. Якщо раніше ці дати розділяли майже однакову кількість прихильників, то зараз Новий рік обирають лише 40% українців. Це свідчить про зміну культурних кодів та пріоритетів у сприйнятті календарних подій.

До середнього ланки входять День Конституції, Трійця та Міжнародний жіночий день, на які припадають 28%, 27% та 24% відповідно. Нижче за рейтингом знаходяться День Перемоги та День праці, які обирають лише 11% та 5% респондентів відповідно.

Соціологи зазначають, що ставлення до Дня праці суттєво не змінювалося з 2010 по 2021 рік, коли його обирали 12% людей. Після початку повномасштабної війни у 2022 році ця цифра впала до 5% і залишається на цьому рівні, роблячи його найменш улюбленим святом.

Популярність Дня Перемоги зазнала найбільших змін під впливом війни. Якщо у 2010 році його обирали 58% населення, то до 2024 року ця цифра зменшилася до 11%. Дослідники пояснюють це тим, що свято активно святкується в Росії як агресивне, що впливає на сприйняття українцями цієї дати.