Вперше явище «темного кисню» зафіксували у 2013 році в зоні Кларіон-Кліппертон у Центральній частині Тихого океану. Професор Ендрю Світмен виявив, що кисень утворюється в повній темряві, що спростовує усталену тезу про єдиність фотосинтезу як джерела цього газу на планеті. Подальші дослідження, опубліковані у Nature Geoscience у 2024 році, підтвердили: поліметалеві конкреції діють як природні батареї, розщеплюючи морську воду на кисень і водень.

У 2026 році розпочато трирічну наукову ініціативу за підтримки The Nippon Foundation. Мета проєкту — з'ясувати точний механізм утворення кисню у безсвітлових глибинах. Професор Світмен працює у команді з геологом Джеффрі Марлоу та хіміком Францем Ґайґером, які намагаються розгадати таємниці, зазвичай притаманні дослідженням інших світів.

Для реалізації проєкту створено два спеціалізовані глибоководні апарати — «Аліса» та «Каїя», названі на честь доньок Світмена. Ці апарати здатні витримати тиск, що перевищує атмосферний у 1200 разів, та досліджувати хімічні процеси на глибині понад 4000 метрів. Їхнє завдання — визначити, чи створюють конкреції, що містять нікель, кобальт і марганець, електрику через контакт із солоною водою, чи в цьому беруть участь біохімічні реакції.

У дослідженні також використовується інструмент Aquatic Eddy Covariance (AEC), що аналізує мікрозміни концентрації газу навколо нодулів. Лабораторні умови виявили значні електричні потенціали, проте механізм їх виникнення за гігантського тиску океанічного дна досі залишається невідомим. Вчені стверджують, що вивчення мікробів у конкреціях схоже на дослідження цілого світу, що ховається під нашими ногами.

Проєкт отримав підтримку Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО в межах ініціатив ООН на Десятиліття океану. Результати цих досліджень мають фундаментальне значення для розуміння глибоководних екосистем і можуть змінити уявлення про механізми життя на Землі. Вчені вважають, що вони близькі до відповіді на одне з найбільших питань — як виникає життя там, де його ніхто не чекав.