29 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 12307, який кардинально змінює підходи до регулювання факторингових відносин в країні. Цей крок стає важливим етапом у реформуванні фінансового законодавства та має на меті усунути існуючі суперечності в судовій практиці.

Ключовою новацією документа є оновлення статті 1077 Цивільного кодексу. Тепер фактор отримує право вимоги за ціною, а клієнт сплачує йому винагороду. Така зміна дозволяє чітко розмежувати фінансову послугу від звичайної цесії, тобто відступлення права вимоги, що спрощує правове поле для учасників ринку.

Для спрощення структури кодексу з нього виключаються статті 1078–1086. Весь масив детальних правил, що стосуються предмета договору, відповідальності сторін та процедур, переноситься до спеціального Закону «Про факторинг». Це дозволить уникнути дублювання норм і зробити законодавство більш гнучким.

Важливим аспектом реформи є синхронізація українського права з нормами Конвенції УНІДРУА, до якої Україна приєдналася ще у 2006 році. Закон про факторинг та зміни до Цивільного кодексу вводяться в дію одночасно, що забезпечить плавний перехід до нової моделі регулювання.

Очікується, що нова правова база стимулюватиме розвиток ринку факторингу та зробить його більш прозорим для бізнесу. Зміни вже зараз дозволяють відстежувати, як нова модель впливає на договірну та судову практику ще до її повного закріплення в ринкових процесах.