Верховний Суд опублікував огляд практики Касаційного адміністративного суду за березень 2026 року, який став важливим орієнтиром для бізнесу та громадян у питаннях оподаткування та адміністративних спорів. Документ фіксує чіткий поворот у судовій практиці, де суди дедалі частіше відмовляються від формального підходу на користь оцінки реальних економічних та соціальних наслідків рішень контролюючих органів.

У сфері податкових відносин Верховний Суд наголосив на необхідності доведення конкретної майнової переваги платника. Тепер сама по собі різниця між договірною та оціночною вартістю нерухомості не може слугувати підставою для донарахування податків. Контролюючі органи зобов'язані встановити реальну персоніфіковану вигоду, яку отримав суб'єкт господарювання, що суттєво знижує ризики необґрунтованих претензій.

Водночас у питаннях реєстрації податкових накладних позиція суду стала жорсткішою. Якщо Державна податкова служба чітко конкретизувала перелік необхідних документів, їх відсутність або ненадання платником може стати достатньою підставою для відмови у реєстрації. Це вимагає від бізнесу підвищеної уваги до документального супроводу операцій та суворого дотримання процедурних вимог.

Окрему увагу в огляді приділено валютним операціям та іпотечним кредитам. КАС Верховного Суду підтвердив важливий прецедент: прощений банком основний борг за валютним іпотечним кредитом на єдине житло не включається до оподатковуваного доходу. Це рішення має пряме значення для військовослужбовців та громадян, які втратили житло під час війни або стикнулися з фінансовими труднощами.

Загалом березневий огляд демонструє, що Верховний Суд все глибше аналізує не лише букву закону, а й його зміст у контексті конкретних життєвих обставин. Ці висновки формують нові стандарти захисту прав платників податків та встановлюють чіткіші межі відповідальності для суб'єктів владних повноважень.