У травні 2014 року на Луганщині розпочалося формування одного з перших добровольчих батальйонів «Айдар». Спочатку це були лише 16 місцевих жителів, але за кілька днів до них приєдналися учасники Майдану, і чисельність підрозділу сягнула сотні бійців. Цей підрозділ став одним із перших, хто взяв на себе захист східних рубежів у перші дні російської агресії.

Офіційно батальйон було створено 3 травня 2014 року, а його засновником і першим командиром став Сергій Мельничук. Через нестачу місцевих добровольців було вирішено залучити патріотів з Києва. 10 травня до Луганщини прибула колона легковиків, після чого батальйон налічував вже 100 осіб. Тоді ж було сформовано структуру підрозділу, яка включала роти «Холодний Яр», «Захід», афганську та волинську роти, а також «Золоту роту».

Бойовий шлях «Айдара» розпочався з операції в Старобільську 22 травня, де добровольці розгромили групу російських найманців. У червні батальйон взяв участь у визволенні міста Щастя, а в липні виконав складне завдання з деблокування Луганського аеропорту. Бійці прорвалися крізь ворожі блокпости, звільнили кілька населених пунктів та перерізали важливі транспортні артерії, хоча й зазнали при цьому значних втрат.

Особливо трагічною сторінкою історії підрозділу стали події вересня 2014 року. 5 вересня бійці 2-ї роти потрапили у засідку під Веселою Горою, де загинули або зникли безвісти 19 осіб. У жовтні під час боїв за Бахмутку загинув командир «Золотої роти» Олександр Піскіжов та інші вояки, які потрапили у підступну пастку ворога.

Згодом батальйон трансформувався з добровольчого формування територіальної оборони у постійну бойову одиницю Збройних Сил України. У серпні 2014 року на його базі було створено штурмовий підрозділ для проведення спеціальних операцій. З кінця 2022 року підрозділ перебуває в підпорядкуванні Командування сухопутних військ, продовжуючи виконувати бойові завдання на сході України.