Прикордонник Сергій, відомий на фронті під позивним «Терен», розповів про складний шлях від піхотинця до артилериста та про те, як подолав панічну атаку, коли відчував себе беззахисним навіть у безпеці. Його історія — це приклад мужності та важливої роботи з психологічним станом у військових умовах.

Сьогодні 27-річний військовослужбовець працює в розрахунку гармати в комендатурі швидкого реагування «Шквал», хоча починав службу у 19 років у піхоті. Його досвід охоплює міномети різних калібрів, але саме артилерія вимагає особливого підходу. Гармата б'є по дузі, дозволяючи стояти далі від ворога, проте її важко маскувати, адже це двотонна техніка, яку потрібно вкопати в землю так, щоб ворог не помітив.

За роки війни Сергій зробив сотні влучних пострілів, завдяки чому керівництво хвалить його розрахунок. Він наголошує, що успіх залежить від ідеальної підготовки: рівні, орієнтири та точність налаштувань. За кожним влучним пострілом стоїть важка фізична праця, яка часто призводить до проблем зі здоров'ям, таких як протрузії та грижі, а взимку вимагає вигризати позиції з промерзлого ґрунту.

Найскладнішим випробуванням для бійця став Серебрянський ліс, де постійні обстріли та гудіння дронів викликали у нього панічну атаку. Сергій описував це відчуття як моральний злам, коли хотілося втекти, хоча він був у безпеці. Він наголошує, що тримати такі переживання в собі небезпечно, і лише підтримка командирів, побратимів та робота з психологом допомогли йому повернутися до рівноваги.

Особиста опора бійця — його дружина, з якою він одружився швидко через бойове розпорядження. Нині Сергій знову працює на бойових позиціях, для нього служба стала не просто контрактом, а повноцінним життям. Його досвід нагадує всім, що важливо не мовчати про свої проблеми і шукати допомогу, щоб зберегти себе для перемоги.