Віталій Портников застерігає, що спроби Путіна знову привернути увагу до 9 травня через пошук припинення вогню для параду на Красній площі є не просто політичним жестом, а спробою повернути непокаране зло, яке загрожує Україні. Автор наголошує, що це свято, про яке ми потроху починаємо забувати, насправді було інструментом роз'єднання українців ще до початку повномасштабної війни.

Історичний аналіз показує, що дата 9 травня була штучно «вигадавана» Сталіним, щоб не відзначати справжню капітуляцію Німеччини 8 травня. Це дозволило СРСР створити власні дати війни, замаскувавши фактичний союз з Рейхом у перші роки конфлікту та приховавши реальні масштаби трагедії, яку пережив народ.

Після 1945 року в СРСР не було що святкувати: країна лежала в руїнах, мільйони людей загинули, а імперська пиха лише посилювала репресії. Перший парад після війни провели лише через 15 років, а вихідним днем 9 травня зробили ще пізніше. Згодом інтерес до культу перемоги зростав лише через зникнення справжніх ветеранів, які не бажали згадувати пекло війни.

Путінський міф про «побєдобєсіє» виник у 2005 році, коли учасників війни вже майже не залишилося. Цей гротескний образ став маскою для підготовки до нових війн і спроби затягнути сусідні країни у простір спільних втрат. Українське суспільство, яке довго опиралося цій виставі, змушене платити високу ціну за своє одужання від радянських міфів.

Якби не анексія Криму, війна на Донбасі та повномасштабне вторгнення, Україна могла б боротися з цим радянським лайном ще десятиріччями. Але тепер ми маємо чітке розуміння: якщо не зробити висновків з цього уроку, війни на наших «кривавих землях» будуть повторюватися знову і знову.