Війна Росії проти України має довготривалі наслідки для довкілля. Вибухи, пожежі і руйнування інфраструктури впливають на якість повітря і води. Частина цих змін помітна одразу, інша накопичується і проявиться з часом. Які ризики вже зафіксовані і чого очікувати – розбирається Frontliner.

Вибухи залишають після себе не лише руйнування, а й хімічні сполуки. У ґрунт і воду потрапляють залишки вибухових речовин, важкі метали і продукти горіння. Це відбувається після обстрілів, детонацій боєприпасів і знищення техніки.

Частина цих речовин поступово розчиняється і мігрує у підземні води. Це створює ризики для джерел питної води, особливо в районах активних бойових дій. Що відбувається з повітрям Обстріли і пожежі різко погіршують якість повітря.

Дослідження Українського гідрометеорологічного інституту НАН показало, що після ракетних і дронових ударів концентрація забруднювальних речовин у приземному шарі повітря зростає в середньому на 100–400%, а в окремих випадках — більш ніж на 1000%. Разом із дрібнодисперсними частинками, в атмосферу потрапляють оксиди азоту (NOx), оксид вуглецю (CO), а також леткі органічні сполуки.

Під час пожеж на нафтобазах і промислових об’єктах до цього додаються продукти горіння пального зокрема бензольні та поліциклічні ароматичні вуглеводні. В українських містах містах фіксували також перевищення фенолу і формальдегіду – токсичних речовини, що утворюються при горінні синтетичних матеріалів, пластмас і будівельних конструкцій.

Викиди можуть поширюватися на десятки кілометрів від місця пожежі. Як змінюється вода Забруднення води пов’язане передусім із продуктами вибухів і руйнуванням інфраструктури. У водойми потрапляють залишки вибухових речовин, зокрема сполуки на основі нітратів і нітритів, а також важкі метали – свинець, мідь, кадмій.

Вони вимиваються з уламків техніки і боєприпасів і накопичуються у воді та донних відкладеннях. Після ударів по нафтобазах і техніці у воду потрапляють нафтопродукти. Вони утворюють плівку на поверхні водойм і порушують кисневий обмін.

Подібні процеси фіксували після російських атак на інфраструктуру України і під час пожеж на складах пального. У Чорному морі зафіксовано забруднення через витоки пального, корозію мін і залишки боєприпасів. Це супроводжується накопиченням токсичних речовин у воді і порушенням екосистем. Ще один ризик – руйнування каналізаційних і очисних систем. У таких випадках у водойми потрапляють неочищені стоки, що змінює хімічний склад води і підвищує бактеріальне забруднення.

Наслідки для людей Погіршення якості повітря і води вже має наслідки для здоров’я українців. Зростання концентрації дрібнодисперсних частинок збільшує ризику серцево-судинних і респіраторних захворювань. Навіть короткочасне перевищення цих показників у 2–3 рази може викликати загострення хронічних хвороб.

Таке забруднення повітря є небезпечним навіть для здорових людей, а для дітей та літніх і людей – критичним. Забруднення води також має довготривалий ефект. Підвищений вміст нітратів і важких металів може впливати на нервову систему, печінку і нирки. За даними міжнародних досліджень, тривале споживання води з перевищенням нітратів підвищує ризик хронічних захворювань і порушень розвитку у дітей.

Окрему небезпеку становлять токсичні сполуки, що утворюються під час горіння. Бензол, формальдегід і поліциклічні ароматичні вуглеводні мають канцерогенні властивості. Їхня дія не завжди помітна одразу, але накопичується з часом. Лише після завершення війни Україна зможе оцінити весь масштаб екологічних втрат завданих агресором та взятися за очищення забруднених територій.

*** Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.