Перший за чверть століття візит президента України Володимира Зеленського до Вірменії став потужним геополітичним сигналом, який змінив усталену картину впливу Росії на Південному Кавказі. Ця подія, що відбулася на тлі підготовки до парламентських виборів у Вірменії, підкреслила прагнення Єревана до відновлення повноцінних відносин із Києвом та інтеграції в європейський простір.

Травневий саміт Європейської політичної спільноти в Єревані, де зібралися понад 40 лідерів, став каталізатором для зміни дипломатичної стратегії регіону. Для України це відкрило можливості для багатосторонньої дипломатії та мобілізації підтримки проти російської агресії, тоді як для Вірменії візит Зеленського став підтвердженням курсу прем'єр-міністра Нікола Пашиняна на зближення з Заходом.

Реакція російського суспільства та пропагандистів на події в Єревані була різкою та емоційною, що свідчить про глибоке занепокоєння Кремля. Проросійські медіа та блогери відкрито критикували невдачі Москви, ставлячи під сумнів рішучість російського керівництва, що раніше вважалося неможливим. Це демонструє, що лояльність Вірменії, яка довгий час була союзником Росії, більше не є гарантованою.

Ситуація на Південному Кавказі зазнає системних змін: регіон поступово відходить від моделі російської монополії до багатополярної конкуренції. Окрім України та Європейського Союзу, на сцену виходять такі гравці, як Франція, Туреччина, Іран та Китай, які шукають свої інтереси в економіці та безпеці регіону. Росія втрачає статус єдиного гаранта безпеки, особливо після подій у Нагірному Карабасі.

Переговори між Києвом та Єреваном мали чіткий прагматичний характер, зосереджений на координації міжнародних зусиль, посиленні санкційного тиску на Росію та обміні досвідом у сфері енергетичної безпеки та протидії гібридним загрозам. Експерти наголошують, що візит є не просто дипломатичним жестом, а маркером нової реальності, де Україна будує альянси там, де раніше домінувала Москва.

Водночас, незважаючи на нове зближення, Україна не планує втягувати Вірменію у конфліктні питання щодо Ірану, оскільки Єреван пам'ятає критичну важливість цього сусіда для своєї безпеки. Головним результатом візиту стало відновлення нормальних відносин між двома країнами та підтвердження того, що навіть традиційні союзники Кремля шукають альтернативні шляхи розвитку.