Дослідники з Університету штату Айова виявили, що спосіб, яким ми говоримо про штучний інтелект, суттєво впливає на наше сприйняття цієї технології. У повсякденному житті люди частіше наділяють ШІ людські риси, використовуючи слова «думає», «знає» чи «хоче». Натомість професійні журналісти набагато рідше вдаються до антропоморфізму, обираючи більш обережну та технічно точну лексику.

Ця відмінність є важливою, оскільки надмірна людяність у мовленні може створити хибне враження про наявність свідомості у роботі алгоритмів. Такі уявлення призводять до завищених очікувань від технологій та можуть викликати перекладання відповідальності з людей на програми.

Насправді ж рішення приймають розробники та компанії, а штучний інтелект виконує лише задані інструкції, аналізуючи великі масиви даних. Журналісти, дотримуючись редакційних стандартів, намагаються уникати приписування емоцій чи власних намірів роботам, щоб не вводити читачів в оману.

У проведеному аналізі понад 20 мільярдів слів новинних матеріалів дієслово «потребує» зустрічалося у 661 випадку, тоді як слово «знає» — лише 32 рази. Більшість згадок стосувалися технічних вимог, наприклад, необхідності великих даних для навчання моделей, а не людських якостей.

Контекст використання слів має вирішальне значення для формування коректної картини. Фраза про технічні потреби ШІ є об'єктивною, тоді як твердження про те, що алгоритм «розуміє світ», вже наближає його до людського мислення і може спотворити розуміння роботи технології.

Результати дослідження нагадують про необхідність уважності у формулюваннях, особливо коли мова йде про складні технології. Саме дрібні нюанси в мові можуть визначити, чи сприйме читач ШІ як потужний інструмент, чи як автономну істоту з власними намірами.