Залишки пестицидів здатні мігрувати на поля, які ніколи не оброблялися хімікатами, включаючи сертифіковані органічні господарства. Це підтверджують дані досліджень Американського хімічного товариства та практика українських агрономів, які фіксують присутність синтетичних хімікатів навіть на ділянках, що перепрофілювалися багато років тому.

Найчастішим винуватцем такої міграції є кломазон. Цей гербіцид здатний випаровуватися з поверхні ґрунту протягом кількох днів після застосування і переміщуватися потоками повітря на сусідні території, іноді долаючи відстань у сотні метрів. Фахівці зазначають, що летючість препаратів значно зростає при високій температурі, низькій вологості та в ґрунтах з низьким вмістом глини та органіки.

Вчені виділяють три основні шляхи поширення хімічних залишків. Перший — повітряно-крапельне перенесення безпосередньо під час обприскування культур. Другий — перенесення з частинками ґрунту під час суховіїв або злив, що особливо актуально для ґрунтових гербіцидів. Третій шлях — міграція з водою через поверхневі та підґрунтові стоки.

Постійне накопичення залишків у ґрунті може призвести до пригнічення росту рослин та втрати врожаю. Для запобігання цьому експерти радять дотримуватися правильної сівозміни, суворо дотримуватися технологій вирощування та регулярно проводити лабораторний контроль наявності пестицидів у ґрунті.

Планування сівозміни варто здійснювати з урахуванням періоду залишкової дії конкретних діючих речовин, обираючи культури, толерантні до них. Це дозволить уникнути негативного впливу хімічних залишків на наступні посіви та зберегти якість продукції.