Реформа процесуального законодавства 2017 року суттєво покращила можливості сторін у цивільних, господарських та адміністративних справах щодо відшкодування витрат на оплату адвокатських послуг. Зараз судовою практикою вже узагальнено підходи до таких питань, і кожен учасник процесу може дізнатися, як правильно оформити угоду з правником, щоб гарантувати собі компенсацію за його роботу.

Важливо пам'ятати, що професійну правничу допомогу у вигляді представництва в суді може надавати виключно адвокат. Витрати на послуги юристів, які не мають статусу адвоката, відшкодуванню не підлягають. Тому перед підписанням договору варто переконатися, що інтереси клієнта в суді захищає саме адвокат, а не просто приватний практик.

Договір можна укладати як з окремим адвокатом, так і з адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням. Хоча ТОВ та ФОП можуть формально здійснювати адвокатську діяльність, для цілей відшкодування витрат головне — наявність статусу адвоката у виконавця. Форма організації (бюро, об'єднання чи ФОП) є вторинною, але вказівка на організаційно-правову форму має бути перед назвою в документах.

Ключовими положеннями договору є предмет та гонорар. У документі має бути чітко прописано, які саме види правничої допомоги надаються: від складення процесуальних документів до витрат на прибуття до суду. Якщо гонорар фіксований, опис робіт для стягнення витрат не є обов'язковим, але при погодинній оплаті такий опис має бути обов'язковим.

Верховний Суд чітко визначив, що відшкодуванню підлягають витрати, які вже сплачені, а також ті, що мають бути сплачені згідно з договором. Це означає, що навіть якщо оплата за послуги адвоката здійснюється постфактум, суд може стягнути їх з програвшої сторони. Також підтверджено, що «гонорар успіху» є складовою частиною гонорару адвоката і підлягає відшкодуванню.

При визначенні розміру гонорару необхідно дотримуватися критеріїв співмірності: дійсність витрат, їх необхідність та розумність розміру з урахуванням складності справи. Суди часто зменшують заявлені суми, якщо вони не відповідають реальності, наприклад, якщо включено участь у засіданні, якого не було, або якщо час на підготовку документів явно перевищує фактично витрачений.

Процедура стягнення витрат має чіткий порядок. Спочатку подається попередній розрахунок судових витрат разом із позовом або іншим процесуальним документом. Копію розрахунку треба направити іншій стороні, щоб дати їй можливість подати клопотання про зменшення суми. Без цього суд може відмовити у відшкодуванні.

До закінчення судових дебатів необхідно подати окрему заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та надати всі докази: договір, рахунки, платіжні доручення та акти наданих послуг. Якщо цього не зробити, заяву можуть залишити без розгляду. Сторона, що програє, також має право заявити про зменшення суми витрат, понесених переможцем.

Отже, для успішного відшкодування витрат на адвоката потрібно укласти правильний договір, чітко визначити гонорар та дотримуватися процесуальних вимог щодо документів. Але найголовніше, звичайно, — виграти справу. У разі програшу варто подати заяву про зменшення заявлених іншою стороною витрат, щоб уникнути несправедливо високих зобов'язань.